Сировина з рогів та ратиць

Технології побічної продукції тваринництва

Роги та ратиці є цінною сировиною для виробництва широкого асортименту товарів народного вжитку. Ця сировина має важливі фізико- механічні властивості: твердість, міцність, пружність, в'язкість; вона легко розпилюється, пресується та шліфується.

В залежності від віку, статі та породи в середньому з однієї голови великої рогатої худоби можна отримати до 2-2,5 кг рогів та 1-1,5 кг ратиць.

Роги великої рогатої худоби порівняно довгі (у буйволів можуть досягати до 1 м), мають гладку поверхню із слабко вираженими віковими (річними) кільцями, від білого до чорного кольору, щільні і пружні, важко розшаровуються. Світлі роги цінуються вище, ніж темні.

Баранячі та козячі роги темного кольору, зазвичай зогнуті з поперековими буграми на поверхні. Порівняно з рогами великої рогатої худоби більш твердіші, але менш пружні. В середньому від однієї голови дрібної рогатої худоби отримують 0,4-0,5 кг рогів. їх спилюють пилкою або зрубують сокирою у основи лобної кістки голови.

Первинна обробка рогів і ратиць полягає в їх очищенні від забруднень, видаленні кісткового стрижню, який при житті тварини слугує опорою для рогів. Зі свіжих рогів кістковий стрижень видаляють після розпарювання у гарячій воді (при температурі 70-75°С) за допомогою колотівки, якою стукають по верхівці рогу. Слід враховувати, що підвищення температури води більше 75 °С знижує якість рогів: вони переварюються. Із рогів, які зберігались тривалий час, стрижень легко видалити без розпарювання, тому що стрижень з часом розтлівається і послаблює свої сполучні властивості.

Кінські ратиці легко відділяються після очистки і розпарювання в гарячій воді (70°С) протягом 10 хв. Підкови і цвяхи з ратиць видаляють.

Роги та ратиці висушують при температурі 20-40°С протягом 6-10 год. їх основними прижиттєвими вадами є перехвати, нарости, тонкостінність, тріщини, отвори від цвяхів. При первинній обробці і неправильному зберіганні цієї сировини можуть виявитися такі вади, як тріщини, розшарування та гниття.

Кісткова сировина

Кістки – цінна сировина, яка знаходить широке використання у легкій промисловості для виробництва товарів широкого вжитку (ґудзики, зубні щітки, зубочистки, клавіші для рояля, різні художні вироби та ін.). З кісток виробляють харчовий, технічний і фотографічний желатин, клей. Якість кістки при заготівлі визначається за вимогами, передбаченими ГОСТом 16147-88.

Залежно від виду худоби кістки поділяють на:

• кістки великої рогатої худоби;

• кістки дрібної рогатої худоби;

• кістки свиней;

• кістки інших видів забійної худоби.

За виробничим призначенням кістки підрозділяють на три групи.

Кістка для поробок. Призначена для виробництва товарів широкого вжитку. До цієї групи відносять знежирені трубчасті кістки кінцівок великої рогатої худоби (передпліччя, плюснові, стегнову, гомілкову, п'ясну), отримані в умовах м'ясопереробних підприємств. Ці кістки тверді та однорідні за будовою. Вони повинні бути чистими, міцними, без тріщин, без кулачків, знежирені при варінні у відкритих казанах, жовтуватого з блискучим відтінком кольору, без сторонніх домішок і м'яких тканин. Довжина трубки кістки повинна бути не менш ніж 120 мм.

Кістка для виробництва желатину. До цієї групи відносять свіжі кістки великої рогатої худоби, отримані в умовах м'ясопереробних підприємств (лопатка, плечова кістка, ребра, тазові кістки і голови), а також ті, які не відповідають вимогам кістки для поробок або їх частини у сирому вигляді, або виварені у відкритих казанах, довжиною не менше 50 мм, без м'яких тканин і забруднень. Кістки голови повинні бути обов'язково вивареними (крім нижньої щелепи). Сирі кістки повинні бути просушеними на повітрі. Колір кістки – білий з блискучим відтінком.

Кістка для виробництва клею. До цієї групи відносять кістки всіх видів забійних тварин довжиною не менше 50 мм, сирі або виварені, отримані на м'ясопереробних підприємствах, у місцях громадського харчування (столова) і домашніх умовах після варіння. Колір кістки – жовтуватий з блискучим білим відтінком. Свіжі кістки повинні бути підсушеними на повітрі, кістки голови – тільки вивареними.

Допускається наявність сторонніх домішок: для столової кістки – не більш 1%, для збірної – не більш 3%. На поверхні столової кістки допускається наявність незначної кількості м'яких тканин і крові. До збірної кістки відносять польову і звалшцну, а також столову, яка довго лежала чи забруднену сторонніми домішками.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сировина з рогів та ратиць“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

  • Сировина з рогів та ратиць
  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці