Роги та ратиці є цінною сировиною для виробництва широкого асортименту товарів народного вжитку. Ця сировина має важливі фізико- механічні властивості: твердість, міцність, пружність, в'язкість; вона легко розпилюється, пресується та шліфується.
В залежності від віку, статі та породи в середньому з однієї голови великої рогатої худоби можна отримати до 2-2,5 кг рогів та 1-1,5 кг ратиць.
Роги великої рогатої худоби порівняно довгі (у буйволів можуть досягати до 1 м), мають гладку поверхню із слабко вираженими віковими (річними) кільцями, від білого до чорного кольору, щільні і пружні, важко розшаровуються. Світлі роги цінуються вище, ніж темні.
Баранячі та козячі роги темного кольору, зазвичай зогнуті з поперековими буграми на поверхні. Порівняно з рогами великої рогатої худоби більш твердіші, але менш пружні. В середньому від однієї голови дрібної рогатої худоби отримують 0,4-0,5 кг рогів. їх спилюють пилкою або зрубують сокирою у основи лобної кістки голови.
Первинна обробка рогів і ратиць полягає в їх очищенні від забруднень, видаленні кісткового стрижню, який при житті тварини слугує опорою для рогів. Зі свіжих рогів кістковий стрижень видаляють після розпарювання у гарячій воді (при температурі 70-75°С) за допомогою колотівки, якою стукають по верхівці рогу. Слід враховувати, що підвищення температури води більше 75 °С знижує якість рогів: вони переварюються. Із рогів, які зберігались тривалий час, стрижень легко видалити без розпарювання, тому що стрижень з часом розтлівається і послаблює свої сполучні властивості.
Кінські ратиці легко відділяються після очистки і розпарювання в гарячій воді (70°С) протягом 10 хв. Підкови і цвяхи з ратиць видаляють.
Роги та ратиці висушують при температурі 20-40°С протягом 6-10 год. їх основними прижиттєвими вадами є перехвати, нарости, тонкостінність, тріщини, отвори від цвяхів. При первинній обробці і неправильному зберіганні цієї сировини можуть виявитися такі вади, як тріщини, розшарування та гниття.
Кісткова сировина
Кістки – цінна сировина, яка знаходить широке використання у легкій промисловості для виробництва товарів широкого вжитку (ґудзики, зубні щітки, зубочистки, клавіші для рояля, різні художні вироби та ін.). З кісток виробляють харчовий, технічний і фотографічний желатин, клей. Якість кістки при заготівлі визначається за вимогами, передбаченими ГОСТом 16147-88.
Залежно від виду худоби кістки поділяють на:
• кістки великої рогатої худоби;
• кістки дрібної рогатої худоби;
• кістки свиней;
• кістки інших видів забійної худоби.
За виробничим призначенням кістки підрозділяють на три групи.
Кістка для поробок. Призначена для виробництва товарів широкого вжитку. До цієї групи відносять знежирені трубчасті кістки кінцівок великої рогатої худоби (передпліччя, плюснові, стегнову, гомілкову, п'ясну), отримані в умовах м'ясопереробних підприємств. Ці кістки тверді та однорідні за будовою. Вони повинні бути чистими, міцними, без тріщин, без кулачків, знежирені при варінні у відкритих казанах, жовтуватого з блискучим відтінком кольору, без сторонніх домішок і м'яких тканин. Довжина трубки кістки повинна бути не менш ніж 120 мм.
Кістка для виробництва желатину. До цієї групи відносять свіжі кістки великої рогатої худоби, отримані в умовах м'ясопереробних підприємств (лопатка, плечова кістка, ребра, тазові кістки і голови), а також ті, які не відповідають вимогам кістки для поробок або їх частини у сирому вигляді, або виварені у відкритих казанах, довжиною не менше 50 мм, без м'яких тканин і забруднень. Кістки голови повинні бути обов'язково вивареними (крім нижньої щелепи). Сирі кістки повинні бути просушеними на повітрі. Колір кістки – білий з блискучим відтінком.
Кістка для виробництва клею. До цієї групи відносять кістки всіх видів забійних тварин довжиною не менше 50 мм, сирі або виварені, отримані на м'ясопереробних підприємствах, у місцях громадського харчування (столова) і домашніх умовах після варіння. Колір кістки – жовтуватий з блискучим білим відтінком. Свіжі кістки повинні бути підсушеними на повітрі, кістки голови – тільки вивареними.
Допускається наявність сторонніх домішок: для столової кістки – не більш 1%, для збірної – не більш 3%. На поверхні столової кістки допускається наявність незначної кількості м'яких тканин і крові. До збірної кістки відносять польову і звалшцну, а також столову, яка довго лежала чи забруднену сторонніми домішками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сировина з рогів та ратиць“ на сторінці 1. Приємного читання.
