Жир-сирець складається із чистого жиру, води та строми. У великої рогатої худоби середньої вгодованості склад його такий (%): чистого жиру – 88, води – 9,5, строми – 2,5. У тварин нижче середньої вгодованості чистий жир складає 75 %, вода – 20 і строма – 5 %. У вгодованих тварин жирова тканина більше наповнена жиром, вміст якого може сягати 94 %, води – 4,8, строми – 1,2 %.
Хімічний склад жиру залежить не тільки від вгодованості, але й від місця відкладання його в організмі. Так, у великої рогатої худоби середньої вгодованості у кишковому жирі міститься 65 % чистого жиру, а у жирі сальника і в нирковому – 94 %.
Жир-сирець – продукт нестійкий, тому відразу після збору його переробляють на топлений жир або консервують заморожуванням чи сухим солінням (8-10 %). Заморожений жир-сирець не допускається зберігати довше, ніж 3-4 міс. Метою перетоплення жиру-сирцю є відокремлення від нього сполучної тканини і води. У топленому жирі міститься чистого жиру 99,7-99,3 %, а води і залишків білків – 0,3-0,2 %. У зв'язку з цим топлений жир більш стійкий до впливу різних факторів, а також зручніший у використанні для кулінарних та інших потреб та легше транспортується.
Жири являють собою тригліцериди жирних кислот.
Молекула жиру складається із гліцерину, в якому всі три гідроксильні групи заміщені радикалами жирних кислот. У тваринних жирах найбільший вміст жирних кислот: стеаринової (С17Н35СООН), пальмітинової (С15Н31СООН), олеїнової (С17НЗЗСООН). Температура їх плавлення відповідно становить: 65,5; 62 і 14 °С. Перші дві кислоти при кімнатній температурі (18-20 °С) тверді, є насиченими кислотами, а олеїнова кислота при цій же температурі – рідка, її молекула має один подвійний зв'язок. Вміст інших жирних кислот – насиченої міристинової (С13Н27СООН) і ненасичених лінолевої (СІ5Н31СООН), ліноленової (С17Н2дСООН) – у тваринних жирах незначний.
Емпірична формула жиру (тристеарину) – СЗН5 (С17Н35СОО)3.
У жирах наземних тварин переважають насичені кислоти, у жирах водних тварин – ненасичені. У свою чергу жири наземних тварин за хімічним складом чітко поділяються на дві групи: 1) жири птахів і кролів, у яких міститься 25-30 % пальмітинової кислоти; 2) жири травоїдних і свиней, у яких переважає стеаринова кислота.
Жири птахів і кролів менш густі, ніж жири інших забійних тварин. Це пояснюється тим, що температура плавлення пальмітинової кислоти дещо нижча, ніж стеаринової. Чим нижча температура плавлення жиру, тим легше він засвоюється організмом. Особливо високу засвоюваність мають жири, температура плавлення яких нижча, ніж 37 °С (молочний, риб'ячий, пташиний). Дещо гірше засвоюється свинячий жир і ще гірше яловичий, козячий, баранячий і оленячий.
Щільність тваринного жиру залежить від кількості вмісту в ньому насичених або ненасичених жирних кислот. Чим більше у жирі насичених жирних кислот і менше ненасичених, тим жир щільніший, і навпаки. Певний вплив чинить вміст жирних кислот і на температуру плавлення жиру. Щільніший жир внутрішній, старих тварин, самців, погано вгодованих тварин, які утримуються у теплих зонах. М'якший жир підшкірний, молодих тварин, самок, добре вгодованих тварин, які утримуються у холодних зонах. Суттєвий вплив на склад жирів, а значить, і на щільність має також склад кормів.
Перехід жиру із твердого стану у рідкий під час розтоплювання відбувається поступово, бо жири складаються із різних тригліцеридів. Як це впливає на точку плавлення жирів подано в табл. 8
8. Вміст насичених та ненасичених жирних кислот у жирах тваринного походження та його температура плавлення
| Жир | Насичені кислоти, % | Ненасичені кислоти, % | Температура плавлення жиру, °С | ||||
| стеаринова | пальмітинова | міристинова | олеїнова | лінолева | ліноленова | ||
| Яловичий | 24,0-5,0 | 27,0-9,0 | 2,0-2,5 | 43,0-45,0 | 1,1-0,6 | 43-51 | |
| Баранячий | 25,0-0,5 | 25,0-27,2 | 2,0-4,6 | 36,0-43,0 | 2.7-4,4 | 44-55 | |
| Свинячий | 7,0-15,0 | 24,0-32,2 | 50,0-60,0 | 3,0-10,0 | 36-48 | ||
| Конячий | 6,8 | 29,5 | 55,2 | 6,7 | 13 | 25-39 | |
| Оленячий | 58-60 | 1,5-2,0 | 38,0-38,5 | 42-50 | |||
| Кістковий | 19,0-1,0 | 20,0-21,0 | 50,0-55,0 | 5,0-10,0 | 20-44 | ||
Жири мають дві термічні точки: температуру плавлення – найнижчу температуру, при якій всі тригліцериди переходять у рідкий стан, і температуру застигання – найвищу температуру, при якій всі тригліцериди кристалізуються. В межах між цими температурами жири перебувають у напіврідкому стані. Температура застигання жиру, звичайно, на 10-15 °С нижча, ніж температура плавлення. На температуру плавлення жиру великий вплив мають корми. Особливо це помітно виявляється у свиней. Так, жир, отриманий у разі відгодівлі їх ячменем, має температуру плавлення 40-41 °С, горохом – 39,5-40, кукурудзою – 37-38, макухами – 36,5-37 °С.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання“ на сторінці 1. Приємного читання.
