Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

Технології побічної продукції тваринництва

Під час збирання ендокринно-ферментної сировини і її обробки необхідно дотримувати всіх умов для того, щоб максимально загальмувати автолітичні зміни та мікробні процеси з метою збереження активнодіючих речовин, які знаходяться в сировині за життя тварини.

Після забою тварин у залозах і тканинах відбуваються інтенсивні процеси автолізу. Відбувається розпад білкових структур. При цьому речовини білкової природи втрачають біологічну активність. Тому ендокринно-ферментну сировину необхідно збирати відразу після забою тварин якнайшвидше (не пізніше 1,5 год., а гіпофіз – не пізніше 30 хв.).

Отже, головною умовою при збиранні ендокринно-ферментної сировини є максимально швидке видалення з туш тварин і консервування тканин для збереження активності ферментів та гормонів.

Технологічний процес обробки ендокринно-ферментної та спеціальної сировини включає: виймання, препарування (очищення від сторонніх тканин, прирізей і оболонок) і консервування ендокринно-ферментних органів. Перед цим її сортують та усувають наявні дефекти.

Збір ендокринної та ферментної сировини починають у забійному цеху.

Сировину збирають тільки від тварин, благополучних по інфекційних захворюваннях. Витягають органи обов'язково не ушкодженими.

Для витягання і препарування застосовують інструменти, виготовлені з нержавіючої сталі, хромовані або нікельовані. Перед використанням їх стерилізують. Ендокринну ферментну сировину і органопрепарати збирають в спеціальні емальовані, алюмінієві або з неіржавної сталі тазки і бідони, які охолоджують льодом або сухою вуглекислотою.

Під час збирання і консервування ендокринно-ферментної сировини потрібно уникати прямого контакту сировини з сонячним світлом і водою.

Допускається збір підшлункових залоз для приготування кристалічного інсуліну від тварин, що реагують на бруцельоз, але не мають клінічних ознак захворювання. Очищені залози пред'являють ветеринарному лікареві для огляду. Для виготовлення лікарських препаратів забороняється використовувати залози з вогнищами запалень або ущільнень, атрофовані або з абсцесами. При виявленні патолого- анатомічних змін ендокринні залози бракують і знищують відповідно до ветеринарного законодавства.

ВИЙМАННЯ СИРОВИНИ. Щитовидні залози після відділення голови від туші залишаються на ділянці трахеї. Вони розташовані по обидві сторони трахеї поблизу 2-3-го хрящового кільця. Кожну частку залози вирізують ножем і очищають від жирової та сполучної тканин. Щіткоподібні залози свиней та дрібної рогатої худоби не використовують. Паращитовидні залози знаходяться на 10-15 см нижче щитовидної в складках сполучної тканини. їх витягують ножицями перед обробкою голів і очищають від сторонніх тканин.

Сіменники витягують при обробленні туші після черевного розрізу по білій лінії. Це парні органи, їх збирають тільки від статевозрілого худоби. Обробка насінників полягає у видаленні оболонок і насіннєвих канатиків, після чого їх направляють на заморожування.

Підшлункову залозу витягують разом з нутрощами при нутруванні. Вона знаходиться в черевній порожнині під правою ніжкою діафрагми, її відділяють від навколишніх органів і тканин і направляють на стіл

очищення, де очищають від жиру, сполучних тканин, плівок, залишків вивідних проток. Очищення проводиться ножицями з вигнутими кінцями. Очищені підшлункові залози в тазиках по мірі накопичення через кожні 10-15 хв відправляють на заморожування.

Яєчники витягують разом з нутрощами на початку нутрування. Вони розташовані в черевній порожнині самок тварин ззаду нирок. Відокремлюють яєчники від нутрощів тільки після огляду їх ветеринарним лікарем. Яєчники очищають від прилеглих тканин, частин яйцеводів і зв'язок, після чого направляють на заморожування.

Зобна заліза в розвиненому стані є тільки у молодих тварин, розташовується в грудній порожнині і на шиї тварини. Зобну залозу збирають у телят і молодняку великої рогатої худоби і відокремлюють після нутровки, розкладаючи так, щоб вона виявилася зверху. Спочатку відокремлюють грудну частину залози, а потім шийну, що лежить уздовж трахеї. Очищення залози полягає у відділенні за допомогою ножиць, згустків крові, жиру і сполучної тканини. Консервують зобної залози заморожуванням.

Надниркові залози є парними органами, розташованими в безпосередній близькості від нирок і з'єднані з ними жировою капсулою. У великої рогатої худоби витягують наднирники після виїмки шлунково- кишкового тракту, у свиней та дрібної рогатої худоби – безпосередньо з туші перед відділенням нирок. Збирають наднирники в закриті тазики, так як їх гормони руйнуються під дією денного світла. Після очищення від жиру, кровоносних судин і прирезей тканин наднирники направляють на консервування.

Гіпофіз розташований в черепній коробці біля основи черепа. Його витягають негайно після розрубу черепа, щоб уникнути інактивації гормонів. Лінія розрубування повинна відступати на 0,5-1 см від середньої лінії голови. Після видалення мозку за допомогою вузького ножа розрізають щільну сполучну оболонку і з поглиблення основної кістки витягують гіпофіз.

У свиней гіпофізи можна витягати без розрубування голови за допомогою гіпоекстрактора (спеціальні щипці) негайно після відділення голів від туші, перед опалюванням і шпаренням.

Гіпофізи дрібної рогатої худоби можна також витягувати без розрубування голів, висвердлюючи їх спеціальною машиною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини
  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці