Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

Технології побічної продукції тваринництва

Вироби із щетини

Рис. 25. Вироби із щетини

Волос (волосяний покрив) збирають з тварин прижиттєво, а також із знятих шкур. Отримують волос з коней, великої рогатої худоби, яків, кіз.

Відомо, що волосяний покрив тіла коня зазвичай гладенький. Однак лошата іноді народжуються із завитками волосу, які упродовж життя не випрямляються. Це трапляється серед місцевих порід коней півночі Європейської частини Росії, Сибіру, Уралу, Алтаю, Якутії, Казахстану тощо.

У коней волос беруть із хвоста (кінський хвіст), шиї (грива), лоба (чубок) і над копитами (кіньщітка). На живих конях стрижуть хвіст і гриву, а з шкур забитих або загиблих від незаразних хвороб коней – хвіст, гриву, чубок, холку й щітки. Зрізують волос овечими ножицями біля основи, не пошкоджуючи шкуру. За життя коней стрижуть восени (вересень-жовтень), коли вже немає комах-кровососів. Хвіст зрізують на рівні скакального суглоба, а гриву – так, щоб залишена її частина прикривала не менше половини шиї. В обох випадках довжини зрізаного волосу має становити не менше 10 см (рис. 26). Від одного живого дорослого коня зістригають 200-300 г волосу, а зі шкури – 500-700 г. Зауважимо, що немає потреби стригти гриву і хвіст коней, яким не виповнилося три роки, оскільки у них він ще не набув технологічної зрілості.

Лінії зрізу кінського волосу з

Рис. 26. Лінії зрізу кінського волосу з: 1 – гриви; 2 – гріши з мертвих коней та кінських шкур; 3 – чубка; 4 – щітки; 5 – обрубка; 6 – лінія зрізу волосу обрубка; 7 – хвіст; лінія зрізу волосу жилки

Кінський волос має велику міцність, пружність, добру розтяжністю. У структурі його є певні особливості. Стрижень волосу овального перетину. Поверхня гладка й блискуча, серцевинний канал дуже тонкий. Кінський волос дуже стійкий проти хімічної та фізичної дії.

Вихід волосу з хвоста 350-450 г. гриви – 175-200 г. чубка – 35-60 г та щітки 15-40 г. Довжина хвостового волосу сягає 100 см. гриви – 50 см. чубка – 30 см та щітки – 15 см (довжина залежить від породи, у тримання коней та їх віку. Протягом всієї довжини кінських волос має майже однакову товщину. Товщина волосу хвоста сягає 150-200 мкм, гриви – 100-130 мкм, чубка – 100-200 мкм. Пучок волос перетином 1 мм2 може витримати навантаження до 60 кг.

За виробничим призначенням та вимогами ГОСТ 12857-67 кінський волос-сирець поділяють:

• а) за видом – на жорсткий, м'який, очіс і зваляний;

• б) за кольором – білий, чорний, змішаний.

До жорсткого належить волос з кінського хвоста (хвіст-оригінал). Оскільки хвіст складається з різних за довжиною волосин, то їх поділяють на такі товарні категорії:

жилка – найдовше волосся, зрізане з боків ріпиці, яке в 1,5 рази товстіше й міцніше за волос з інших частин хвоста. З одного коня зістригають 50-100 г жилки не менш як 60 см завдовжки. Саме цю сировину використовують для виготовлення смичків для скрипок, бортових тканин та особливих видів технічних щіток;

косиця – пучки товстого волосу з довжиною не менш як 45 см, які вибирають з усього хвоста-оригінала і використовують для виготовлення бортової тканин, млинарських і господарських сит;

підкіс – тонкий і менш пружний волос, який ще не встиг повністю відрости після попереднього зрізування; розміщений на зовнішньому боці хвоста, має довжину до 45 см; його беруть також із забитих або загиблих коней;

обрубок (підріз) – волос, зрізаний з нижньої частини хвоста живого коня, має довжину не менш як 10 см, блискучий, прямий, пружний, не поступається за своїми якостями щетині; використовують для виготовлення високої якості щіток і пензлів різного призначення. Вихід підрізу становить 125-175 г від одного коня.

До м'якого належить волос, зрізаний із шиї, голови і кінцівок коня або шкури. Є дві категорії м'якого волосу:

грива – волос не менш як 10 см завдовжки, зрізаний із шиї й голови коня (грива і чубок) або зі шкури; він тонкий, має невелику звивистість, вирізняється м'якістю і незначною пружністю;

кінська щітка – волос, зрізаний з "ніг" кінської шкури, тонкий, жорсткий, прямий, короткий, із загостреними кінцями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки
  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці