Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

Технології побічної продукції тваринництва

Кров та ендокринно-ферментну сировину на фармацевтичні і харчові потреби збирають тільки від здорових тварин.

У випадку встановлення в процесі забою тварин інфекційних хвороб, зазначених у "Правилах передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів" (від 10.07.2013 р.) в підрозділі 4, кров від цих тварин, а також вся кров, що знаходилася в накопичувачах, змішана з кров'ю хворих тварин, підлягає на тому самому підприємстві знешкодженню при температурі не нижче 100 °С протягом двох годин.

Кров, отримана від забою тварин, хворих на туберкульоз, бруцельоз, лістеріоз, чуму і бешиху свиней, інфекційний атрофічний риніт, хворобу Ауєскі, лейкоз або підозрілих у захворюванні цими хворобами, а також від тварин, забитих на санітарній бойні, переробляється лише на кормові і технічні потреби шляхом проварювання при досягненні температури в товщі маси не нижче 85 0 С протягом 2 годин.

Збір крові. Випущена з кровоносних судин кров швидко втрачає властивості рідини, це відбувається в результаті ферментативного процесу, що залежить від вмісту в ній фібриногену, ферменту тромбокінази і солей кальцію. Кінцевим результатом його є перетворення розчиненого в плазмі фібриногену в фібрин. Він утворюється у вигляді тонких еластичних ниток, що переплітаються в сітку, в петлях якої утримуються всі складові крові, утворюю чи кров'яний згусток.

Вміст крові в організмі тварин (% до живої маси) складає: у великої рогатої худоби – 6,8-8,0; у овець і кіз – 6,2-7,0; у свиней – 5,6-6,2. Проте при знекровленні всієї цієї крові не одержують. При вертикальному знекровленні від великої рогатої худоби одержують лише 4,0-4,5%, свиней, овець і кіз – 3,0-3,5%. При горизонтальному знекровленні вихід крові знижується на 18-20%. Знекровлення тварин триває 10-15 хв.

Швидкість згортання крові у різних тварин не однакова: у великої рогатої худоби вона триває 6,5-10 хв., свиней – 3,5-5,0, дрібної рогатої худоби – 4,0-8,0 хв. (табл. 6).

6. Біологічні особливості крові різних видів сільськогосподарських тварин

Вид тваринВміст крові в організмі, % до живої масиНорми виходу натуральної крові, % до живої масиШвидкість згортання крові, хв.
Велика рогата худоба6,8-8,04 ,26,5-10,0
Свині5,6-6,23,53,5-5,5
Вівці та кози6Д-7,0ЗД4,0-8,0
Коні8,0-8,4-11,5-15,0
Кролі5,0-6,0--
Примітка. Повне знекровлення туш тварин триває 10-15 хв.

Вибір устаткування для знекровлення і збору крові залежить від прийнятих способів. Застосовують наступні способи знекровлення і збору крові:

• знекровлення звичайними ножами з відкритою схемою відведення;

• те ж, із застосуванням стабілізуючих розчинів;

• знекровлення порожнистими ножами з відкритою схемою збору крові;

• знекровлення порожнистими ножами, із застосуванням стабілізуючих розчинів і збору крові в закриту систему.

Для харчових і медичних цілей кров збирають за допомогою порожнистого ножа (рис. 29) з гумовою трубкою у спеціальні бідони. Для технічних цілей кров на сучасних забійних цехах збирають у кровозбірні жолоби, які встановлюють під лінією знекровлення. Трубопроводами вона стікає до кровопереробного цеху або цеху технічних фабрикатів.

Порожнистий ніж має вигляд трубки з нержавіючої сталі із зовнішнім та внутрішнім покриттям хромом завдовжки 510 мм, діаметром 32 мм. На одному кінці трубки є відточене двостороннє лезо з овальним отвором, через який кров проходить у внутрішню порожнину ножа. На робочому кінці труби вифрезировано канали, що направляють і виключають можливість повороту ножа в момент його введення в тушу. На іншій рифлений кінець трубки одягають шланг, положення якого фіксують двома опорними кільцями. Готовий до роботи порожнистий ніж стерилізують. Після чого ніж із шлангом опускають у стерильну ємність, призначену для збирання крові. Проводять її збирання. В одну ємність збирають кров залежно від можливостей підприємства від 2-3 до 5-10 тварин ятя великої рогатої худоби і 10-20 – для свиней.

Порожнисті ножі

Рис. 29. Порожнисті ножі:

а – для збирання кроні від великої рогатої худоби: 1 – рифлена поверхня, 2 – муфта, 3 – стопорне кільце, 4 – відрізок труби, 5 – спрямовуюча канавка, 6 – вістря; б – для знекровлення під розрідженням: 1 – лезо, 2 – робочий отвір, З – присос, 4 – рукоятка, 5 – кран, 6 – трубка для відведення крові, 7 – трубка для підведення стабілізатора, 8 – пробка; в – модернізований: 1 – порожнисте лезо, 2 – отвір, 3 - пружна скоба, 4 – проріз у подовжні, 5 – зовнішня трубка, 6 – внутрішня трубка, 7 – фланець, 8 – пружина, 9 – секторна канавка, 10 – стопорне кільце, 11 – палець, 12 – рукоятка, 13 – шланг для відведення крові

Для збирання харчової крові застосовують різні за конструкцією установки. Одна з найпростіших складається з таких вузлів та деталей: бідон, порожнистий ніж, шланг, мірний бачок, вакуум-насос, вакуумметр, резервуар, фільтр, плита (рис. 30).

Схема установки для збирання харчової крові

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів
  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці