Види шкіряної сировини та їх характеристика

Технології побічної продукції тваринництва

З метою раціонального використання шкур тварин у шкіряному та шубно-хутровому виробництві їх поділяють на визначені групи за однорідними зоотехнічними, виробничими та заготівельними ознаками.

Зоотехнічні ознаки: вид, стать і вік тварин, порода (для грубововнових овець), напрям вовнової продуктивності для інших порід овець.

Виробничі ознаки: маса шкури, її площа, стан вовнового та волосяного покриву, кількість пошкоджень та розмір корисної для виробництва площі шкури, спосіб консервування та ін.

Заготівельні ознаки: характеристика шкіряної сировини за групами дрібна, велика, свиняча, овчини хутрові, шубні та романівські тощо.

Шкури великої рогатої худоби

Топографія кури великої рогатої худоби

Рис. 10. Топографія кури великої рогатої худоби:

1 – черпак; 2 – вороток; 3 – голова: 4 – пахвина; 5 – поли; 6 – лапи: 7 – огузок

Шкури великої рогатої ху доби – один з основних видів шкіряної сировини. Основу шкури складає її центральна частина (чепрак). Крім того, топографією шкур виділяють головну частину, огузок, шию і лапи (рис. 10). Залежно від статевовікових ознак їх поділяють на категорії: 1) шкури телят – склизок, опойок, виросток: 2) шкури однорічних бугайців і телиць – напівкожник; 3) шку ри дорослої худоби – ялівка, бичок, бичина. бугай.

Склизок – шкури ембріонів, які одержутать після забою тільних корів, а також мертвонароджених телят. Приймають за площею, яка складає 40-70 дм2.

Опойок – шкури телят, які одержані в період від народження до переходу на рослинний корм. Шкура вкрита гу стим, гладеньким і блискучим волосяним покривом. Приймають за площею. розмір якої складає 50-80 дм2.

Виросток – шкури телят, які перейшли на рослинний корм. Вкриті

грубим, довгим і тьмяним волосом. Приймають за масою, яка не повинна перевищувати 10 кг.

Напівкожник – шкури бугайців і телиць. Неконтуровані – масою 10-13 кг, оконтуровані – від 9,3 до 12,1 кг включно.

Ялівка – шкури корів, які за масою поділяються на три категорії:

• легка неконтурована – масою 13-17 кг, оконтурована – від 12,1 до 15.8 кг включно;

• середня неконтурована – масою 17,1-25 кг, оконтурована – від 15.8 до 23,2 кг;

• важка неконтурована – масою понад 25 кг, оконтурована – понад 23,2 кг.

Бичок – шкури кастрованих і некастрованих бугайців; неконтуровані – масою 13-17 кг, контуровані – від 12,1 до 15,8 кг включно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види шкіряної сировини та їх характеристика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика
  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці