Розділ 10. Вівчарство

Породи тонкорунних овець м'ясо-шерстного напряму. До цього напряму продуктивності відносяться вівці порід:

- прекос;

- казахська тонкорунна;

- казахський архаромеринос;

- дагестанська гірська;

- грузинська жирнохвоста;

- вятська.

М'ясо-шерстні вівці характеризуються відсутністю складчастості шкіри, помірним розвитком кістяка, бочкоподібним тулубом, скороспілістю, у них також добре виражені м'ясні ознаки. По настригу шерсті вони помітно поступаються тонкорунним вівцям інших напрямів.

Тонкорунні м'ясо-шерстні барани мають живу масу 90-100 кг, матки — 55-65 кг; настриг шерсті з баранів складає 6-7 кг, з маток — 3,5-4 кг при виході чистої шерсті в межах 45-55%, шерсть у них 60-64-ої якості; довжина шерсті у баранів досягає 9-10 см, у маток — 7-8 см.

Ці породи овець вимогливіші до умов годівлі і утримання. Вони погано розвиваються і мають низьку продуктивність в умовах напівзасушливого і тим більше сухого клімату.

В той же час в районах стійкого зволоження при забезпеченні достатньою кількістю корму (зокрема соковитого) ці вівці здатні давати високу продуктивність.

Тому їх розводять в зонах, що мають вологіший клімат, зокрема в центральних районах Росії.

Асканійська м'ясо-шерстна з кросбредною вовною створена на основі принципово нового методу з використанням вітчизняного і світового генофонду шляхом ступінчатої синтетичної селекції. Це перша вітчизняна порода такого напряму продуктивності з настригом чистої кросбредної шерсті 3-5 кг і виробництвом м'яса на вівцематку 50-65 кг. Тварини нової породи відзначаються міцною конституцією, здатні одночасно продукувати високоякісне м'ясо, особливо ягнятину та молоду баранину, молоко, високі настриги кросбредної шерсті.

В основі методу створення асканійських кросбредів — ступінчата селекція на базі використання вітчизняного і світового генофонду методом складного відтворювального схрещування між собою контрастних за генотипом і схожих за фенотипом відселекціонованих напівкровних лінкольн-асканійських баранів (з вовною 48-46 якості) з лінкольн-цигайськими вівцематками (з вовною 48-46 якості) переважно Р2-Б5, з подальшим розведенням "у собі" трипородних помісей бажаного типу (напівкровних за Лінкольном і чвертькровних за асканійською тонкорунною та цигайською породами). В результаті застосованого селекційного рішення вже у першому поколінні одержано однотипних нащадків, що оптимально поєднує переваги трьох вихідних порід: специфічні якості шерсті Лінкольна, величину і багатововновість асканійських мериносів, витривалість і пристосованість до місцевих умов цигайських овець.

Асканійські кросбреди — це великі, скороспілі, міцної конституції тварини з високою шерстною, м'ясною і молочною продуктивністю, вони високотехнологічні: спокійної натури, легко стрижуться, барани безрогі, у вівцематок добре виражений материнський інстинкт. Ці вівці чутливі до високого рівня годівлі й добре пристосовані до умов півдня України. Середня жива маса асканійських кросбредних баранів становить 124 кг, довжина шерсті — 18,7 см, настриг чистої шерсті — 9,3 кг при виході 72%; вівцематок — відповідно 77 кг, 15,7 см, 5,6 кг і 71%. Рекордні настриги чистої шерсті в асканійських кросбредних баранів — 12,8 кг, річняків — 10,3, маток — 8,8, ярок — 8,9 кг при коефіцієнті шерстності відповідно 102, 115, 95 і 119 г/кг. Багатоплідність маток становить 148%, молочність за 120 днів лактації з двійнятами 255 кг. Молоко вміщує в середньому (%): жиру — 6,26, білка — 5,97, молочного цукру — 5,1, золи — 0,94. Ягнята народжуються великими: одне величиною 5,4-5,7 кг, двійнята — по 4,4-4,6, трійнята — по 3,7 кг. На 1 кг приросту ягнята до 20-денного віку споживають 5,9 кг молока,до 4,5-місячного віку їх середня жива маса становить 31-34 кг.

Характерною особливістю асканійських кросбредів заводського стада є довгововновість при високих настригах міцної шерсті (9-10,8 км розривної довжини), висока вирівняність (руна в основному одно- і двосортні), чітка звивистість еластичної і шовковистої з люстровим блиском шерсті пониженої тонини: у баранів — 37,6, вівцематок — 33,1 мкм, що відповідає 44 та 48 якостям (середнє квадратичне відхилення тонини шерстних волокон на 14,8-33,5% нижче нормативів, які допускаються галузевим стандартом) з високою якістю жиропоту світлих відтінків (співвідношення жиру і солей поту у баранів становить 1:0,69).

У результаті використання асканійських кросбредних баранів для перетворення тонкорунного і цигайського вівчарства у кросбредне зростає настриг чистої шерсті на голову на 0,39-0,75 кг, або на 18,5-40,8%, вихід чистої шерсті — на 2,1-15 абсолютних відсотків, підвищується довжина шерсті на 2,2-4 см, або на 24-50%, зменшується дефектність шерсті, поліпшуються її звивистість, еластичність, шовковистість, колір і якість жиропоту.

Висока різнобічна продуктивність асканійських кросбредів і чітко виражений характер кросбредної шерсті у поєднанні з доброю адаптивною здатністю та високими спадковими властивостями дає змогу використовувати їх як поліпшуючий племінний матеріал, що інтенсифікує галузь, як для створення кросбредного вівчарства, так і для промислового, змінного, ввідного схрещувань, не змінюючи напряму продуктивності овець базових порід.

♦ асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною (виведено шляхом ступінчастої синтетичної селекції при складному відтворному схрещуванні вівцематок цигайської породи з англійськими суффольками і оксфорддау, "прилиттям крові" асканійських кросбредів);

♦ одеський тип (створено методом поминального і відтворного схрещування цигайських вівцематок з баранами асканійських кросбредів);