Розділ 10. Вівчарство

Вівці шерстного напряму відрізняються сильною складчастістю шкіри на шиї і частково на тулубі (на стегнах, за лопатками). Завдяки цьому, а також хорошій густині шерсті і оброслості всього тулуба шерстю руна від маток настригають 6-8 кг, з баранів — 15-18 кг шерсті. Мериносові вівці мають сильно розвинену шкіру і кістяк. Мускулатура і жирова тканина у них розвинені слабо, тому м'ясна продуктивність їх невисока.

До них відносяться породи:

- грозненська;

- ставропольська;

- сальська;

- азербайджанський гірський меринос.

Грозненськая. Виведена в племзаводі "Чертвлениє буруни" Дагестанської АССР. Кращі стада цих овець знаходиться там же.

Жива маса цих баранів 90-105 кг, шерсть 60-64 якості, довжина 10 см. Жива маса маток 48-52 кг, середній настриг митої шерсті 2,4-3,0 кг, максимальний 3,5 кг.

Ставропольська порода виведена в госплемзаводі "Радянське руно" Ставропольського краю. Там же зосереджені кращі вівці цієї породи.

Жива маса баранів в середньому складає: 100-110 кг. Товщина шерсті 60-64-ої якості. Довжина 10-10,5 см. Жива маса маток: 50-60 кг, середній настриг митої шерсті 2,4-3,0 кг, максимальний 3,2 кг

Породи тонкорунних овець шерстно-м'ясного напряму.

Вівці шерстно-м'ясного напряму відрізняються від шерстних крупнішими розмірами, меншою складчастістю шкіри, кращими формами статури, хорошими м'ясними якостями. Настриг чистої шерсті у цих овець не менший, ніж у шерстних. В середньому барани цього напряму продуктивності мають живу масу 100-120 кг, матки — 60-65 кг; настриг шерсті з баранів складає 10-15 кг, з маток — 5,5-6 кг; шерсть в основному 64-ої якості, довжина її 7-9 см; плодючість маток 120-135%.

До них відносяться наступні породи:

- асканійська;

- кавказька;

- алтайська;

- радянський меринос;

- забайкальська;

- киргизька тонкорунна;

- красноярська;