Розділ «10.7. Шерсть і пухова продукція кіз»

Залежно від породи тварин їх шерсть підрозділяється по технологічних властивостях на напівгрубу і грубу.

Напівгруба шерсть буває однорідною і неоднорідною.

До однорідної, найбільш цінної, відноситься шерсть кіз ангорською і радянською шерстною порід.

Шерсть ангорських кіз. Ця шерсть білого кольору, штапельно-косичної будови, однорідна, має досить сильний шовковистий блиск (люстра). Волокна ангорської шерсті володіють малою зчіплюваністю, що знижує її прядильні якості і звалювання. Найбільш тонку шерсть отримують в основному від молодих кіз у віці одного року.

Однорідність — найбільш цінна якість ангорської шерсті. Вона майже цілком складається з перехідного волокна. Але у ангорських кіз зустрічаються і грубі остьові волокна (кемп), що становлять 1-2% від маси всієї шерсті. По властивостях ці волокна наближаються до мертвого волоса, що міститься в грубій овечій шерсті. На дотик кемп жорсткий, ломкий, погано прявся і слабо забарвлюється, він знижує міцність пряжі і псує товар.

Чим менше в ангорській шерсті кемпа, тим краще шерсть за якістю. В порівнянні з мериносовою ангорська шерсть містить мало жиропоту — 6-9%.

Шерсть кіз радянської шерстної породи по своєму складу мало відрізняється від ангорської, але містить більше пуха, переважно грубого, який по технологічних властивостях стоїть ближче до перехідного волоса.

З цим пов'язана вища прядильна здатність шерсті кіз радянської шерстної породи в порівнянні з ангорською.

Цей вид продуктивності кіз представляє особливу категорію шерстної сировини. Пух тонше за мериносову шерсть, а вироби з нього характеризуються легкістю, м'якістю, красою.

До фізичних властивостей пуха, що мають істотне значення при його технологічній переробці, відносяться товщина, довжина, фортеця, еластичність, здатність розпушуватися

У кіз пухових порід пух з'являється в серпні. Найшвидше він росте в осінні місяці, а до кінця січня, як правило, припиняється зростання; у лютому починається його линька. Довжина окремих пухових волокон неоднакова. Чим менше ця різниця, тим пух більш зрівняний, і при обробці з нього виходить більше пряжі, менше очосів. Зазвичай же на спині пух коротше, ніж на лопатці і боці, а на шиї, череві, стегну коротше, ніж на спині.

Довжину пуха у кіз визначають на боці за допомогою лінійки, яку прикладають до розпрямленої коси, починаючи від шкіри (шкірного шва).

Мала товщина, своєрідна дрібна звитість, пружність і еластичність волокон сприяють дуже слабкій теплопровідності козиного пуха. Технологічні властивості пуха кіз різних пухових порід неоднакові. Найвищими технологічними властивостями володіє оренбурзький пух.

Хорошими технологічними властивостями характеризується і пух придонських кіз. Він має декілька огрублене, недостатньо еластичне, але довге волокно. При його обробці важко відокремити остюк від пуха, тому вироби з пуха придонських кіз декілька грубіше, ніж з пуха оренбурзьких.

Високий вихід пуха у гірничо-алтайських кіз, але з нього отримують довге нешовковисте матове непружне волокно. Воно до того ж слабо розпушується під час носіння. Середній вихід пухової пряжі складає 66 %, очосів — 17 %.

Чесання кіз — дуже трудомісткий процес. Тільки при своєчасному правильному чесанні можна отримати максимальну кількість пуха. Майже для всіх зон країни кращий час для чесання — початок лютого, але залежно від погодних умов, стани тварин цей термін може змінюватися. Щоб своєчасно і повністю зібрати пух з найменшою домішкою остюка, слід точно встановити початок линьки пуха. Для цього роблять проділ в шерсті, по розгорненій стороні руно проводить рукою; якщо пух починає відділятися, то треба негайно починати чесання.

Кіз пухових порід (оренбурзької, помісей місцевих з придонською) краще чесати двічі з перервою в 15-18 днів. Після першого чесання пух зазвичай залишається на стегнах, потилиці, шиї і хребті. При повторному ж чесанні він легко вичісується.

Насамперед зазвичай вичісують дорослих кастратів, потім молодняк, племінних козлів і в останню чергу — маток.

Кіз на останній стадії кітності чесати не можна.