Відношення до фітосанітарних умов ґрунту
Сільськогосподарські культури характеризуються різною стійкістю до хвороб, схильністю до ураження хворобами, шкідниками, специфічною реакцією на бур'яни.
Дикоросла флора України налічує понад 3500 видів, з них близько 700 видів зустрічаються як бур'яни. Вони засмічують озимі, ярі, просапні, однорічні і різні багаторічні культури, сади, городи, виноградники, луки, пасовища тощо.
Загальновизнано, що бур'яни — це той чинник, який знижує урожайність, погіршує якість продукції, сприяє поширенню шкідників і хвороб, гальмує впровадження прогресивних технологій, підвищує вартість продукції. В рільництві, овочівництві, садівництві недобирають через бур'яни 25-30% урожаю, а в багатьох випадках втрати сягають 50 і більше відсотків.
Висока забур'яненість сільськогосподарських угідь пояснюється, перш за все, здатністю бур'янів легко адаптуватись у мінливих умовах екологічного середовища.
За станом фактичної забур'яненості полів України встановлено, що лише близько 10% площ мають незначну кількісну забур'яненість (менше 10 шт/м2), 40% площ — середню (10-50 шт/м2) і 50 % ріллі — сильну забур'яненість (понад 50 шт/м2). Потенційна забур'яненість ріллі в останні роки помітно зросла. Так, в орному шарі товщиною 30 см знаходиться від 100-400 млн до 4 млрд і більше насіння бур'янів на 1 га. Під час обробітку ґрунту більша їх частина переміщується у верхній шар, і їх кількість тут в сотні й тисячі разів перевищує кількість висіяного насіння сільськогосподарських культур. Крім того, ґрунт засмічений кореневищами бур'янів, які є великим джерелом підвищення забур'яненості посівів культурних рослин. Всі ці фактори створюють несприятливі умови для розвитку польових культур.
Підрахунки свідчать, що втрати від бур'янів у землеробстві України на всій площі ріллі щороку становлять мільйони тонн: зерна — 10, цукрових буряків — 25, картоплі — 8, кукурудзи на силос — 7, соняшнику — 1 і значну кількість інших видів продукції рослинництва на загальну суму, більше 10 млрд гривень. Крім кількісної втрати врожаю бур'яни обумовлюють також зростання витрат на вирощування культур за рахунок виконання заходів боротьби з ними, які в середньому перевищують 30 % всіх витрат праці в землеробстві. Висока забур'яненість обумовлює зниження на 30 % продуктивність ґрунтообробних агрегатів.
Зниження врожаю окремих культур, за даними багатьох наукових установ, може сягати: пшениці і жита — 55-65%, ячменю — 37-45, льону — 35-45, картоплі — 40-55, цукрових буряків — 47-80. Це пов'язано з тим, що бур'яни погіршують умови живлення культурних рослин, а деякі їх види є паразитами (табл. 33).
Таблиця 33. ВИНЕСЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ БУР'ЯНАМИ NPK, КГ/ГА (за даними В.В. ІСАЄВА)
Культура | Ступінь забур'яненості культур | ||
слабкий | середній | сильний | |
середнє для культур | 12,8 | 41,3 | 186,7 |
в тому числі: зернові колосові | 12,7 | 41,1 | 158,9 |
кукурудза на зерно | 8,9 | 62,1 | 109,4 |
картопля | 10,9 | 40,5 | 116,8 |
буряки цукрові | 17,4 | 59,8 | 191,7 |
льон | 28,1 | 78,6 | 234.2 |
Конкуренція бур'янів з культурними рослинами за елементи мінерального живлення призводить до зменшення коефіцієнта використання внесених добрив. Так, один із злісних бур'янів — будяк польовий, що утворює на 1 га 3,6 т надземної маси і 2,1 підземної, поглинає з ґрунту 138 азоту, 31 кг фосфору і 117 кг калію. В той час, коли для формування 1 т зерна витрачається 25 кг азоту, 15 кг фосфору і 15 кг калію, тобто будяк при середній забур'яненості полів використовує таку кількість поживних речовин, яких вистачило б для одержання на кожному гектарі 31,8 ц зерна пшениці, або 200 ц коренеплодів цукрових буряків.
Тому для покриття дефіциту поживних речовин, зумовленого забур'яненістю посівів цим бур'яном, треба буде внести на 1 га понад 11 ц мінеральних добрив.
Високий транспіраційний коефіцієнт багатьох видів бур'янів (що вище 600-1000) обумовлює дефіцит вологи для культурних рослин. Корені бур'янів глибше проникають в ґрунт і забирають звідти вологу. На засмічених полях вологість ґрунту в кореневмісному шарі під посівом знижується на 2-5%.
Так, корені вівсюга сягають 2 м, буркуну — 5-6 м, осоту рожевого — до 7,5 метрів. Враховуючи цю особливість бур'янів, П. А. Костичев визначив: "Яка користь від того, що ми надамо ґрунту прекрасного механічного стану, щоб сприяти збереженню вологи ґрунту, якщо бур'яни не будуть знищені. Більша вологість ґрунту лише допоможе поширенню бур'янів, а для культурних рослин не тільки не залишиться вологи, але ще й будуть заглушені бур'янами".
За даними Ю. П. Манька (табл. 34), шкодочинність різних видів бур'янів, виражена втратою врожаю сільськогосподарських культур продовж вегетації, має широкий діапазон.
Таблиця 34. ШКОДОЧИННІСТЬ ОКРЕМИХ ВИДІВ БУР'ЯНІВ ЗА ВТРАТАМИ УРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПРИ ПОСТІЙНІЙ НАЯВНОСТІ ПРОДОВЖ ВЕГЕТАЦІЇ В ЇХ ПОСІВАХ В КІЛЬКОСТІ 1 ШТ/М2, Ц/ГА
Вид бур'яну | Конюшина | Пшениця озима | Буряки цукрові | Кукурудза на силос | Кукурудза на зерно | Горох | Ячмінь |
Берізка польова | 0,70 | 0,25 | 6,0 | 1,24 | 0,56 | 0,50 | 0,36 |
Галінсога дрібноквіткова | 0,23 | 0,16 | 3,6 | 0,38 | 0,16 | 0,06 | 0,08 |
Гірчак шорсткий | 0,41 | 0,17 | 3,0 | 0,46 | 0,20 | 0,11 | 0,88 |
Гірчиця польова | 0,34 | 0,14 | 3,0 | 0,40 | 0,20 | 0,08 | 0,11 |
Дескуранія Софії | 0,55 | 0,23 | 3,0 | 0,40 | 0,20 | 0,10 | 0,23 |
Зірочник середній | 0,12 | 0,04 | 1,0 | 0,10 | 0,06 | 0,03 | 0,02 |
Лобода біла | 0,76 | 0,27 | 10,0 | 1,23 | 0,48 | 0,20 | 0,21 |
Метлюг польовий | 0,81 | 0,19 | - | - | - | - | - |
Осот рожевий | 1,43 | 0,68 | 15,6 | 2,00 | 0,90 | 0,40 | 0,36 |
Осот жовтий польовий | 0,93 | 0,37 | 6,0 | 1,24 | 0,58 | 0,24 | 0,30 |
Пирій повзучий | 0,85 | 0,55 | 9,0 | 0,98 | 0,58 | 0,18 | 0,19 |
Підмаренник чіпкий | 0,24 | 0,13 | 3,6 | 0,59 | 0,16 | 0,06 | 0,11 |
Куряче просо | 0,33 | 0,17 | 4,2 | 0,51 | 0,02 | 0,09 | 0,09 |
Триреберник непахучий | 0,75 | 0,17 | 3,0 | 0,62 | 0,29 | 0,12 | 0,70 |
Хвощ польовий | 0,36 | 0,16 | 3,6 | 0,46 | 0,14 | 0,06 | 0,20 |
Щириця зігнута | 0,12 | 0,34 | 13,5 | 1,40 | 0,60 | 0,23 | 0,29 |
На сьогодні нараховують близько 800 тис. різних шкідників і понад 30 тис. збудників хвороб сільськогосподарських культур. Втрата врожаю від шкідників і хвороб за середніми даними становить відповідно 14 і 12%. За умов інтенсифікації землеробства і широкого впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур захист рослин набуває особливого значення.
Для захисту рослин застосовують комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних заходів. Застосування того чи іншого методу в певну фазу розвитку рослин залежить від ступеня ураження тим чи іншим шкідником або хворобою.
Як відомо, хімічний спосіб боротьби зі шкідниками і хворобами, найбільш розповсюджений зараз, має значні недоліки. При застосуванні хімічних препаратів одночасно з шкідниками знищуються комахи, які запилюють рослини. Тому найактуальніша проблема — це охорона навколишнього природного середовища, яка завдає мінімальної шкоди під час виконання захисних заходів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адаптивні системи землеробства» автора Гудзь В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Агробіологічна оцінка сільськогосподарських культур“ на сторінці 7. Приємного читання.