TextBook Таблиця 27. СЕРЕДНІ ВИТРАТИ ВОДИ НА УТВОРЕННЯ 1Г СУХОЇ РЕЧОВИНИ, г
Коефіцієнт водовикористання сільськогосподарських культур — кількість води (м3), що витрачається на випаровування з поверхні ґрунту та транспірацією для утворення 1 т сухої біомаси — менш специфічний для культур і характеризує ефективність використання вологи агроценозом. Він більше залежить від природних і агротехнічних факторів, ніж коефіцієнт транспірації, помітно підвищується в зоні з недостатньою кількістю опадів. Зниження коефіцієнта водоспоживання досягається скороченням непродуктивних витрат вологи вдосконаленням технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Коефіцієнт водоспоживання має важливе значення при розрахунку рівня можливої урожайності. В табл. 28 подано найбільш типові коефіцієнти водоспоживання основних польових культур.
Таблиця 28. КОЕФІЦІЄНТ ВОДОСПОЖИВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР, М3/Т СУХОЇ БІОМАСИ
Вимоги рослин до фізичних умов ґрунтів, їх складання та структурного складу
Прояв цих умов значною мірою залежить від гумусного стану ґрунтів, гранулометричного та мінералогічного складу, потужності орного шару, ступеня окультурення. Кількісно виміряти відношення різних культур до цих умов не завжди можливо. Проте для якісної оцінки їх впливу на продуктивність рослин практичного досвіду в більшості випадків достатньо.
Традиційно, оцінюючи вимоги культур до фізичних умов ґрунту основна увага приділялась відношенню їх до гранулометричного складу. Довгий час він використовувався для інтегральної характеристики фізичних властивостей ґрунту.
Більшість рослин відрізняє екологічна причетність до певної категорії ґрунту, а для деяких вона досить специфічна. Зокрема, поряд з сапрофітами, причетними до піщаних умов, існує група рослин, які не витримують піщаних ґрунтів. В цілому про відношення рослин до гранулометричного складу ґрунтів відображають показники табл. 29 (за даними В. Ф. Валькова).
Проте слід мати на увазі, що в різних природних зонах відношення рослин до гранулометричного складу може значно змінюватись і залежно від умов зволоження та теплозабезпечення.
Таблиця 29. ВІДНОШЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ДО ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ҐРУНТУ
| піщаних і супіщаних | Рослини, що середньо-і легкосуглинкових | вимагають Ґрунту структурних важкосуглинкових та глинистих | малоструктурних важкосуглинкових |
| Жито озиме Картопля Середела Еспарцет Люцерна жовта Люпин | Жито озиме Овес Просо Ячмінь Гречка Соняшник Квасоля Соя Горох Льон Картопля | Пшениця озима Пшениця яра Жито озиме Ячмінь Кукурудза Соя Соняшник Квасоля Буряки цукрові Бавовник Конюшина Горох Вика | Рис Кукурудза Люцерна Буркун |
Польові культури виявляють різне відношення до щільності ґрунту (табл. 30). Для більшості культур суцільної сівби ці значення в межах 1,1-1,3 г/см , для просапних — у межах 1,0—1,2 г/см , що відповідає 55-60% загальної щілинності.
Таблиця 30. ОПТИМАЛЬНА ЩІЛЬНІСТЬ ОРНОГО ШАРУ РІЗНИХ ҐРУНТІВ ДЛЯ ОКРЕМИХ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР
| Ґрунти | Гранулометричний склад Ґрунту | Культура | Оптимальна щільність, г/см3 | |
| середнє значення | інтервал | |||
| Дерново-підзолисті | Важко- та середньосуглинкові | Зернові | 1,29 | 1,10-1,40 |
| Кукурудза | 1,15 | 1,10-1,20 | ||
| Картопля | 1,11 | 1,11-1,20 | ||
| Легкосуглинкові і супіщані | Зернові колосові | 1,27 | 1,25-1,35 | |
| Кукурудза | 1,22 | 1,10-1,45 | ||
| Чорноземи Лісостепу та сірі лісові ґрунти | Важко- та середньосуглинкові | Зернові колосові | 1,21 | 1,05-1,30 |
| Буряки цукрові | 1,14 | 1,00-1,26 | ||
| Легкосуглинні | Зернові колосові | 1,23 | 1,10-1,40 | |
| Чорноземи степові та каштанові | Важко- та середньосуглинні | Зернові культури | (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); 1,19 | 1,05-1,30 |
| Кукурудза | 1,19 | 1,05-1,30 | ||
| Бавовник | 1,26 | 1,20-1,40 | ||
Деякі культури, наприклад бавовник, люпин, добре розвиваються при більш високих значеннях щільності орного шару. Особливо виділяється рис, для нормального росту і розвитку якого необхідне високе ущільнення верхнього шару.
При проникненні кореневої системи більшості рослин в ущільнені шари з об'ємною масою 1,4-1,6 г/см3 їх розвиток пригнічується, а при більш високих значеннях щільності ріст кореневої системи неможливий.
Потреба рослин в елементах живлення і особливості їх використання
Відношення рослин до реакції ґрунту
Реакція ґрунту впливає на ріст рослин безпосередньо та через використання поживних речовин.
При рН менше 3 і більше 9 протоплазма клітин у коренях більшості листостеблових рослин пошкоджується.
Різні рослини мають неоднаковий інтервал рН, сприятливий для їх росту й розвитку (табл. 31), та мають різну чутливість до реакції ґрунту. За цією ознакою їх поділяють на декілька груп:
Таблиця 31. ІНТЕРВАЛ рН, СПРИЯТЛИВИЙ ДЛЯ РОСТУ РІЗНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адаптивні системи землеробства» автора Гудзь В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Агробіологічна оцінка сільськогосподарських культур“ на сторінці 5. Приємного читання.