Розділ «ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ, ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ НА СТРАХОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ»

Забезпечення процесу узгодження виявлених суперечностей між страховиком та страхувальником створює фінансово-економічні передумови для укладання та дії договорів добровільного страхування, розвитку ринку страхових послуг, популяризації страхування як ефективного інструмента протидії ризикам.

До основних страхових послуг, що надаються страховими компаніями України відносяться:

o послуги із особистих видів страхування - до них належать: страхування життя та його види, страхування від нещасних випадків, медичне та пенсійне страхування;

o послуги із загальних (ризикованих) видів страхування - до них належать: страхування майна юридичних та фізичних осіб, страхування сільськогосподарських ризиків, страхування підприємницьких та технічних ризиків, страхування фінансово-кредитних ризиків, автотранспортне страхування, морське й авіаційне страхування;

o послуги добровільного страхування - у відповідності до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, які встановлюють самостійно страхові компанії відповідно до вимог Закону України "Про страхування";

o послуги обов'язкового страхування - обов'язкові види страхування здійснюються у відповідності до ст. 7 Закону України "Про страхування" та відповідних Постанов Кабінету Міністрів України;

o посередницька діяльність зі страхування - передбачена ст. 2 та 15 Закону України "Про страхування" про укладання страховиком договорів про сумісну діяльність з іншими страховиками;

o послуги з перестрахування - регулюються постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 4 лют. 2004 р. "Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента", з урахуванням низки змін і доповнень до цього документа 28.03.2012 р.4.

1.2. Ринок страхових послуг: сучасний стан та перспективи розвитку

Забезпечення процесу купівлі-продажу страхових послуг потребує формування страхового ринку, який розглядається як певне суспільне середовище щодо формування попиту та пропозиції на страховий захист, як форми взаємозв'язку суб'єктами страхових правовідносин.

Інтерпретація поняття страхового ринку досить широко представлена у навчальній та науковій літературі. Так, професор С.С. Осадець страховий ринок визначає як сферу економічних відносин, у процесі яких формується попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Професор В. Д. Базилевич вбачає в страховому ринку частину фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.

Професор В. А. Борисова страховий ринок розглядає як сферу надання послуг зі страхування, яка здійснюється страховими компаніями. Він відображає певну систему економічних відносин між страховиком - продавцем специфічного товару страхового покриття та страхувальником - покупцем цього товару.

Виходячи з вищенаведених трактувань можна констатувати про те, що страховий ринок являє сукупність соціально-економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг, які органічно поєднують інтереси страховиків та страхувальників. Об'єктивною необхідністю формування страхового ринку є всезростаючий попит на страховий захист, за допомогою якого здійснюється диверсифікація майнових та особистих ризиків як у просторі, так і в часі.

Ефективне функціонування ринку страхових послуг неможливе без дотримання певних законів та принципів свого розвитку. Основоположними законами розвитку ринку страхових послуг слід вважати:

o закон попиту та пропозиції;

o закон вартості;

o закон конкуренції.

Закон попиту та пропозиції формує якісне наповнення ринку страхових послуг. З'являються одні та зникають інші страхові послуги у відповідності до потреб страхувальників. Даний закон виступає рушійною силою розвитку страхового ринку, оскільки саме під впливом попиту та позиції на страхові послуги можна досягти необхідного компромісу інтересів між усіма учасниками страхового процесу.

Закон вартості діє через механізм ціноутворення на страхові послуги. Дотримання названого закону має сприяти збалансуванню соціально-економічних інтересів суб'єктів страхового ринку. Для страхувальників ціна страхової послуги має бути адекватною тим ризикам, які передаються на страхування. У той же час для страховика оплата за страхові послуги має забезпечувати необхідний рівень платоспроможності та ліквідності страхової компанії.