Розділ «Тема 2. "Фінансовий сектор в економічній системі країни"»

Виділення в окремий підсектор агентств та установ, пов'язаних з державою (або урядових агентств), зумовлено тим, що грошово-кредитну політику іноді реалізовує міністерство фінансів від імені уряду і приватний банк, що володіє монополією на грошову емісію. Якщо інституціональна одиниця в основному займається виконанням функцій грошово-кредитного регулятора, вона включається в підсектор центрального банку. У багатьох країнах центральні банки регулюють діяльність депозитних та інших фінансових корпорацій або здійснюють їх нагляд.

У 2000-х рр. мегарегулятор фінансового сектору потіснив спеціалізованих регуляторів у багатьох країнах. За кордоном під мегарегулятором мають на увазі модель об'єднаного або інтегрованого нагляду за фінансовим сектором. За формальними ознаками мегарегулятором стає спеціалізована державна установа, уповноважена регулювати не менше двох з трьох основних категорій фінансових посередників — банки та страхові компанії; банки і компанії, що працюють на ринку цінних паперів; інвестиційні та страхові компанії. Зараз мегарегулятор діє більше ніж у 50 країнах, як розвинених, так і тих, що розвиваються.

Установа, відповідальна за інтегрований нагляд за фінансовим сектором, класифікується у складі фінансових допоміжних одиниць, а не в підсекторі центрального банку. Приватні корпорації, які виконують такі функції, як кліринг та розрахунки за чеками, включаються до підсектору інших фінансових корпорацій у відповідності з напрямками їхньої діяльності.

Інші депозитні корпорації включають усі фінансові корпорації (окрім центрального банку) і квазікорпорації-резиденти, основним видом діяльності яких є фінансове посередництво і які емітують зобов'язання, що включаються до національного визначення широкої грошової маси.

ДОВІДКОВО

Широка грошова маса зазвичай визначається на основі грошового агрегату М3,

оскільки склад саме цього грошового агрегату залежить від рівня розвитку банківської системи та фінансового ринку країни.

У світові практиці до підсектору інших депозитних корпорацій входять:

- комерційні банки;

- інвестиційні банки;

- ощадні банки, позичково-ощадні асоціації, будівельні товариства та іпотечні банки;

- кредитні союзи та кредитні кооперативи;

- сільські та сільськогосподарські банки;

- компанії з випуску дорожніх чеків, які займаються діяльністю, що властива фінансовим корпораціям.

ДОВІДКОВО

Вищенаведений список не є вичерпним і не має нормативного характеру: окремі установи, які емітують зобов'язання, що включаються в широку грошову масу, мають інші назви, і навпаки — в деяких країнах окремі установи, які включені до цього списку, можуть і не випускати зобов'язання, що включаються в національне визначення широкої грошової маси, і тому вони не належать до інших депозитних корпорації.

Підсектор інших фінансових корпорацій включає страхові корпорації і пенсійні фонди, інші фінансові посередники, допоміжні фінансові одиниці.

Підсектор "Страхові корпорації і пенсійні фонди" включає страхові корпорації і квазікорпорації-резиденти та автономні пенсійні фонди-резиденти (табл. 2.4).

ДОВІДКОВО

Підсектор "Пенсійні фонди" не охоплює програми пенсійного забезпечення для працівників приватних або державних структур, які не мають окремо організованого фонду, а також програми, які створюються недержавними роботодавцями і резерви яких просто включаться до резервних коштів самого роботодавця або вкладаються у випущені ним цінні папери.