TextBook До них належать торговельні палати, сільськогосподарські, виробничі та торговельні асоціації, організації підприємців, науково-дослідницькі інститути, лабораторії та інші організації.
Ці НКО можуть займатися рекламною діяльністю в інтересах будь-якої групи, надавати консультаційні послуги тощо. Такі НКО в основному фінансуються коштом членських внесків, що сплачуються працівниками підприємств, які вони обслуговують.
До неринкових належать НКО, які надають основну частину товарів і послуг безкоштовно або за цінами, які не мають економічного значення. Головним джерелом фінансування для них є кошти державного бюджету, регулярні внески їхніх членів, пожертвування, інші трансферти, а також доходи від власності.
Таблиця 2.1. Склад інституційних секторів в економіці України
| пор. | Інституційний сектор | Інституційній одиниці, що входять до інституційного сектору |
| 1 | Нефінансові корпорації | 1.1. Державні нефінансові корпорації; 1.2. Приватні нефінансові корпорації; 1.3. Нефінансові корпорації під іноземним контролем |
| 2 | Фінансові корпорації | 2.1. Національний банк України; 2.2. Інші депозитні корпорації; 2.3. Інші фінансові посередники, крім страхових корпорацій та недержавних пенсійних фондів; 2.4. Допоміжні фінансові організації; 2.5. Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди |
| 3 | Органи державного управління | 3.1. Центральні органи державного управління (центральний уряд); 3.2. Регіональні та місцеві органи державного управління; 3.3. Фонди соціального страхування |
| 4 | Домашні господарства | 4.1. Наймані працівники; 4.2. Роботодавці; 4.3. Самостійно зайняті працівники; 4.4. Одержувачі доходів від власності та трансфертів |
| 5 | Некомерційні організації, які обслуговують домогосподарства | 5.1. Політичні партії та інші громадські організації; 5.2. Благодійні організації і фонди; 5.3. Соціально-культурні підрозділи нефінансових і фінансових корпорацій |
У складі неринкових НКО виділяють дві основні групи:
- НКО, які контролюються і в основному фінансуються органами державного управління;
- НКО, які обслуговують домогосподарства.
Одиниці-нерезиденти, що здійснюють операції з резидентними інституційними одиницями або мають з ними інші економічні зв'язки, утворюють групу, що може розглядатися як своєрідний сектор "іншого світу", призначений для обліку зовнішньоекономічної діяльності країни. До складу "іншого світу" входять деякі нерезиденті інституційні одиниці, що знаходяться у географічних кордонах країни, наприклад, посольства, консульства, військові бази, міжнародні організації.
До сектору зовнішньоекономічних зв'язків ("інший світ") входять інституційні одиниці-резиденти інших країн, діяльність яких пов'язана із операціями з інституційними одиницями-резидентами даної країни.
Ознаками класифікації інституційних одиниць за секторами є їхні головні економічні функції та джерела формування доходів (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Основні функції та джерела доходів (ресурсів) секторів
| пор. | Сектор | Основні функції | Основні джерела доходів (ресурсів) |
| 1 | Нефінансові корпорації | Виробництво товарів та ринкових нефінансових послуг | Виручка від реалізації товарів та послуг |
| 2 | Фінансові корпорації | Фінансові операції на комерційній основі та операції зі страхування | Надходження від кредитно-депозитних операцій, проценти, страхові внески за контрактами |
| 3 | Органи державного управління | Надання неринкових послуг для колективного споживання та перерозподілу національного доходу, багатства | Обов'язкові платежі (податки) з інституційних одиниць інших секторів |
| 4 | Домашні господарства: - як споживачі; - як підприємці | Споживання; Виробництво товарів і ринкових послуг | Оплата праці, трансферти з інших секторів, доход від власності; Виручка від реалізації товарів і послуг |
| 5 | Некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства | Надання неринкових послуг домашнім господарствам | Добровільні та благодійні внески населення (домогосподарств), доходи від власності, а також трансферти |
| 6 | "Інший світ" | Цей сектор не характеризується якоюсь принциповою функцією або доходами (ресурсами); він включає іноземні одиниці (нерезиденти), тому що вони здійснюють операції з вітчизняними інституційними одиницями (резидентами даної країни) | |
2.3. Фінансовий сектор економіки та його структура
Якщо фінансова наука оперує в основному поняттями фінансової системи та фінансового ринку, то статистична наука використовує поняття "сектор "Фінансові корпорації" і "секція "Фінансова діяльність".
Сектор "Фінансові корпорації" включає резидента корпорації та квазікорпорації. що зайняті фінансовим посередництвом та іншими пов'язаними з ним фінансовими послугами на комерційній основі18.
ДОВІДКОВО
Корпорації — це інституційні одиниці, що створені спеціально з метою ринкового виробництва товарів та послуг і є джерелами прибутку або іншої фінансової вигоди для їхніх власників. У ринковій економіці корпорації вважаються основною інституційною формою підприємництва.
Корпорації в СНР — це інституційні одиниці, які створюються з метою виробництва товарів та послуг для їх реалізації на ринку. Вони є джерелом прибутку для одиниць, які є їхніми власниками. Фактично корпорації є виробничими одиницями, які не несуть витрати на кінцеве споживання.
Термін "корпорація" у контексті Класифікації інституційних секторів економіки використовується як узагальнюючий термін для господарських товариств.
Підприємство, яке не є окремою від його власника господарською одиницею, розглядається як некорпоративне підприємство. Якщо некорпоративні підприємства діють як корпорація, тобто ведуть самостійний облік, реалізують свою продукцію на ринку за економічно значущими цінами, мають певну самостійність щодо управління виробництвом і використанням коштів, тоді вони називаються квазікорпораціями і в статистиці та обліку об'єднуються з корпораціями. Некорпоративні підприємства, які не мають такої самостійності, як квазікорпорації, розглядаються як складова частина відповідних інституційних одиниць, до яких вони належать.
В Україні квазікорпорації — це унітарні підприємства, тобто такі, що створюються одним засновником (власником), а в усьому іншому не відрізняються від корпорацій. Кожна квазікорпорація повинна мати повний набір рахунків, який надавав би можливість повністю визначати потоки доходів і капіталу між нею та її власником. Квазікорпораціями є державні, комунальні підприємства, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства, створені на основі приватної власності одного громадянина, філії іноземних фірм, довірчі товариства, повні товариства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансова статистика» автора Кремень В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. "Фінансовий сектор в економічній системі країни"“ на сторінці 5. Приємного читання.