Розділ III. Грошово-кредитна статистика

Тема 5. "Статистика грошового обігу"

5.1. Сутність грошового обігу та завдання його статистичного вивчення

У функціонуванні економічної системи країни головну роль відіграють гроші і грошовий обіг.

Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є й рух грошей, що його обслуговує.

Сучасна теорія грошового обігу розроблена відомим математиком і статистиком І. Фішером і ґрунтується на класичній кількісній теорії грошей. Оскільки кожна грошова одиниця за певний період може бути використана для придбання товарів не один раз, то й загальна величина грошового обігу за цей час набагато більша від кількості грошей, що перебувають в обігу. Гроші не залишаються нерухомими, тому величина грошового обігу залежить під кількості грошей на швидкості їх обігу.

Грошовий обіг — це рух коштів усередині країни в готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в економіці.

Розвиток суспільства супроводжується розвитком теорії грошового обігу та методології вимірювання грошової маси як важливого макроекономічного показника. Концепція грошового обігу ґрунтується на економічній теорії, яка розкриває особливості ролі грошей і грошового обігу в умовах планової та ринкової економіки. Якщо в плановій економіці рух грошових коштів має підпорядковане, другорядне значення порівняно з матеріальними потоками, то в ринковій економіці, навпаки, грошові потоки відіграють провідну роль. У плановій економіці управління здійснюється через регулювання переважно натуральних пропозицій, а грошові потоки лише відображають обсяги продукції та послуг, їх рух у вартісній формі, і тому в ній не може бути надлишку чи нестачі грошей, а отже й інфляції.

У ринковій економіці нестача грошових коштів або їх емісія можуть здійснювати вплив на попит і пропозицію, на коливання цін і процентних ставок, на розвиток чи спад (стагнацію) виробництва.

Грошовий обіг в країні регулюється грошовою системою та здійснюється шляхом реалізації механізму грошово-кредитної політики.

Грошова система — це форма організації грошового обігу, яка закріплена національним законодавством і складається з таких елементів:

- грошової одиниці та її найменування;

- масштабу цін;

- видів законних платіжних засобів;

- платіжного обороту та його організації;

- механізму регулювання грошового обігу та органів, що його здійснюють. Грошова система України характеризується тим, що вирішальну роль в її організації та функціонуванні відіграють Верховна Рада України та НБУ.

Правові основи організації грошового обігу в Україні закладено в Конституції України та в Законах України "Про Національний банк України", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".

У ст. 92 Конституції України64 передбачено, що засади створення і функціонування грошового ринку, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України встановлюються винятково законами України.

У ст. 100 Конституції України визначено, що основні засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням покладено на Раду НБУ.

У Конституції України також закріплено, що офіційною грошовою одиницею України є гривня, забезпечення стабільності якої є основною функцією НБУ.