Розділ «ТЕМА 10. ІНДЕКСНИЙ МЕТОД»

Індекс продуктивності праці. Оскільки продуктивність праці вимірюється кількістю продукції, виробленою за одиницю часу, або затратами робочого часу на виробництво одиниці продукції, для визначення рівня продуктивності праці необхідно знати обсяг продукції та час, затрачений на її виробництво. Використовують також вартісні показники продуктивності праці, які одержують шляхом ділення вартості продукції на затрачений робочий час.

При вивченні динаміки продуктивності праці на виробництві окремих видів продукції розраховують індивідуальні індекси продуктивності праці. При обчисленні їх за сукупністю різнорідної продукції співвідношення затрат робочого часу на виробництво продукції в поточному періоді визначають за продуктивністю праці вбазисному періоді та фактичними затратами робочого часу на продукцію звітного періоду. Структурна формула цього співвідношення має вигляд : 1 И'0?1 ■ ЕХ?1, дег°, а- затрати робочого часу на одиницю продукції відповідно у базисному і звітному періодах; ?1- кількість продукції за звітний період.

Таблиця 79

Вихідні і розрахункові дані обчислення агрегатного індексу

продуктивності праці (трудового)

Обернену величину індексу продуктивності праці називають індексом затрат робочого часу. її розраховують за формулою :

1 = Е *л :11*0*1 -

Наведені індекси називають трудовими індексами продуктивності праці. Для зручності їх розрахунку складають робочу таблицю (табл. 79). Підсумки по останніх двох графах підставляють у чисельник та знаменник формули агрегатного індексу продуктивності праці. У статистиці він має назву "трудовий індекс продуктивності праці фіксованого складу" .

На практиці широко застосовується вартісний метод вимірювання динаміки продуктивності праці. Такий методичний підхід дає змогу одержати узагальнюючу характеристику динаміки продуктивності праці шляхом обчислення вартісного індексу продуктивності праці. Формула цього агрегатного змінного індексу змінного складу має вигляд: 1 ~ (ИЯхР: *>р: 2*°Я0), де

2 Я0Р> И,1Р - вартість одержаної продукції у порівнянних цінах

відповідно у базисному та звітному періодах; HtоЯо,ЕХ*- затрати робочого часу в базисному і звітному періодах.

Розрахунки вартісного індексу здійснюють на базі допоміжної робочої таблиці (табл. 80). Підставивши у чисельник і знаменник підсумкові дані відповідних граф, одержимо агрегатний індекс продуктивності праці (вартісний) змінного складу.

Таблиця 80

Вихідні і розрахункові дані для обчислення агрегатного індексу __продуктивності праці (вартісного )_

Між розглянутими вище видами індексів існує така залежність: вартісний індекс продуктивності праці дорівнює відношенню індексу фізичного обсягу до індексу затрат праці, а саме:

Т 91р:Т 90р _ Т 91р :Т9

Т9 ЛІ090 Т 90р Т*090

Індекс собівартості. На підставі даних про кількість виробленої в підприємстві за два роки продукції та собівартість її одиниці можна обчислити середню зміну собівартості одиниці продукції по галузі (рослинництво, тваринництво) та підприємству в цілому. У даному випадку індексується собівартість одиниці продукції, а елімінується -кількість продукції поточного періоду. Розраховують індекс собівартості за схемою агрегатного загального індексу фіксованого

складу Ісо6~ = Е2А : ЇХ91, де г1 - собівартість одиниці продукції базисного і поточного періодів; кількість продукції поточного періоду.

Індекс загальних витрат обчислюють за формулою агрегатного індексу змінного складу : "?"г-в"чp- ~ Х2А : 22090 . Перший із наведених індексів характеризує динаміку змін собівартості одиниці продукції в поточному періоді щодо базисного, другий - динаміку змін загальних витрат. Обчислюють ці індекси а підставі даних попередніх розрахунків, як показано в таблиці 81.