Розділ «ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ»

§ 1.1. Загальне поняття статистики, її галузі

Термін "статистика" походить від латинського "status", що означає положення, стан явищ. Від кореня цього слова виникли слова "stato" (держава), "statista" (статистик, знавець держави), "statistiks" (статистика - певна сума знань, зведень про державу). Цей термін існує століття, хоч зміст його неодноразово змінювався.

У науковій літературі слово "статистика" вживають із XVIII століття за змістом як державознавство. Проте статистика почала свій розвиток значно раніше - у середині XVII століття.

Нині термін "статистика" вживають у кількох значеннях:

1) це - дані, які характеризують масові суспільні явища;

2) процес збирання, зберігання і обробки даних про масові суспільні явища, тобто галузь практичної діяльності, спрямованої на одержання, обробку, аналіз і видання масових даних про явища і процеси суспільного життя;

3) це - наука, яка вивчає величину, розміри і кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з якісною стороною цих явищ, з їх соціально-економічним змістом.

Наукова система статистики складається із статистичної теорії, статистичної методології та зведених результатів статистичних досліджень.

Статистична теорія являє собою загальне вчення про розміри суспільних явищ і статистичних показників, які їх характеризують. Вона включає також вивчення зв'язків між статистичними показниками, розвитку, змін змісту і форми статистичних показників.

Статистична методологія - це сукупність статистичних методів дослідження. Вона розробляє питання збирання зведень про розміри суспільних явищ, вивчення зв'язків між величинами та динаміки, принципів і прийомів аналізу статистичних даних.

Статистична наука являє собою нерозривну єдність статистичної теорії і статистичної методології.

Зведені результати статистичних досліджень - це сукупність конкретних науково обґрунтованих статистичних даних (наприклад, показники кількості тварин за їх видами на певну дату, показники обсягу продукції тваринництва за певний рік і т. д.).

Найпоширенішим у статистичній літературі є визначення статистики як науки, сформульоване у 1945 р. на науковій нараді з питань статистики: "Статистика - самостійна суспільна наука. Вона вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною. Статистика вивчає кількісну сторону суспільного виробництва в єдності виробничих сил і виробничих відносин, а також явищ культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні зміни суспільного життя та вплив розвитку суспільного виробництва на природні умови життя суспільства".

У науковій літературі можна зустріти й іншу думку щодо визначення статистики як науки. Окремі автори вважають, що статистика не має свого предмета дослідження, а є лише своєрідним методом пізнання. Ми не погоджуємось з такою думкою, адже наук, які не мають свого предмета дослідження, не може бути. Тобто це, по суті, заперечує існування статистики як самостійної науки.

Відповідно до наукової дисципліни (статистичної науки) статистикою називають навчальну дисципліну у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.

Терміном "статистика" також називають сукупність цифрових зведень, які характеризують ті чи інші явища суспільного життя або їх сукупність (наприклад, статистика посівних площ, статистика урожайності тощо).

Статистикою в математичній статистиці називають деякий параметр/, який залежить від Л1,^^з^^х". Значення параметра є одним з ряду можливих. Отже, кожна статистика в цьому розумінні має свій розподіл імовірностей.

Приклад. Припустимо, х1 - урожайність вівса у /'-му господарстві району. Середню урожайність по всіх господарствах району можна в такому разі назвати статистикою. Якщо урожайність господарств порівняти між собою, то максимальна чи мінімальна урожайність теж будуть статистиками. Особливістю змісту терміна "статистика" в цьому розумінні є те, що тут підкреслюється наявність чіткого математичного правила (алгоритму) одержання величини параметра із сукупності спостережень.

Статистика як самостійна наука пройшла складний шлях свого становлення. У процесі розвитку в її складі виділилися: математична статистика, загальна теорія статистики, соціально-економічна статистика (у більш вузькому розумінні - соціальна і економічна статистика), галузеві статистики.