TextBook Приватний сектор повинен активно залучатися до виконання соціальних функцій. Окрім того, що на це вказує розвиток соціальної відповідальності в розвинених країнах, це також є логічним шляхом для українських підприємств в силу сформованих традицій. У нових умовах подальше функціонування соціальної сфери є неможливим без її комерціалізації та переслідування поруч з соціальними економічними цілями[89, с. 142-143]. Проте місцеві владні інститути повинні відслідковувати випадки тотальної комерціалізації діяльності закладів соціальної сфери, оскільки вона спричиняє диференціацію якості обслуговування населення та обмежує кількість наданих послуг.
8.2. Оцінка рівня соціально орієнтованих витрат підприємства
На нинішньому етапі розвитку обмеженість фінансових та правових засобів рішення підприємством соціальних проблем персоналу та оточуючого суспільства доповнюється обмеженістю методологічної бази оцінки соціальної активності. І якщо концепція соціальної відповідальності, яка охоплює соціально орієнтовані заходи, що плануються та реалізуються підприємством, на даний момент активно формується, то конкретні інструменти, які стосуються стратегічного планування витрат на соціальну відповідальність, оцінки рівня соціальної відповідальності, та зв'язку соціальних заходів із прибутком підприємства є недостатньо розробленими.
Також варто звернути увагу на те, що з визначень, які пропонуються колом авторитетних організацій, слідує, що соціальна відповідальність передбачає сприяння сталому економічному розвитку, добровільні зобов'язання компанії поліпшувати добробут суспільства, прагнення до інтеграції соціальних та екологічних аспектів у свою бізнес-стратегію, впровадження принципів добросовісної ділової практики і т. ін. [225, с. 20]. Однак, як справедливо зазначається у праці Ж. Гринюк [70, с. 3] подібні визначення формулюються з урахуванням активної взаємодії усіх груп акторів соціально-економічних відносин: власників і менеджменту підприємств, державних інститутів, представників громадськості. Проте така ситуація є характерною для розвиненого громадянського суспільства зі сформованими етичними та правовими цінностями. У випадку, коли суспільство не знаходиться на належному рівні громадянського розвитку, функція формування орієнтирів соціальної поведінки повинна належати бізнесу [184, с. 22].
Оцінка ефективності соціальних заходів є ключовим фактором системності соціальних ініціатив і визначає обсяг соціальних витрат та підхід до соціальної політики підприємства. Необхідність у ній виникає як на початковому етапі планування конкретних заходів, так і на фінальній стадії, коли підводяться підсумки. Складність оцінки пояснюється, з одного боку, різноманітністю соціальних заходів, а з іншого боку, складністю визначення кількості одержувачів вигоди та комплексним змістом категорії соціальної вигоди.
Для сучасного етапу розвитку соціальної відповідальності типовим є перехід від благодійних заходів до продуманих стратегічних соціальних заходів. Відмінності між цими двома підходами наведені в табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Відмінності між благодійністю та системними соціальними заходами
| Благодійність | Системні соціальні заходи |
| Має емоційну основу | Мають раціональну основу |
| Не пов'язана із інтересами бізнесу | Пов'язані з бізнес-цілями |
| Може бути "прихованою" | Прозорі для суспільства |
| Рішення приймаються на основі симпатій власників та керівників компанії | Вибір визначається бізнес- інтересами підприємства |
| Враховуються інтереси обмеженої кількості стейкхолдерів | Враховуються інтереси широкого кола стейкхолдерів |
| Спрямована на швидкий ефект, а не на досягнення довгострокових цілей | Націлені на довгостроковий ефект та вирішення проблеми |
| Обмежується грошовими чи матеріальними пожертвами | Потребують широкого набору форм соціальної діяльності |
Не менш важливою проблемою є необхідність порівняння ефективності соціальної активності підприємств, що представляють різні галузі й регіони, а також різняться принципами організації та розмірами. Зацікавленими у оцінці соціальної відповідальності та порівнянні є широке коло суб'єктів соціально-економічних відносин серед яких підприємства, органи влади, громадянське суспільство та некомерційні організації [193, с. 245].
Говорячи про системність соціальних заходів, слід звернути увагу на те, що ця характеристика є тісно пов'язаною із співвідношенням двох компонент і в у сукупному обсязі результатів: соціальної вигоди та вигоди підприємства.
Можна припустити, що чим легше простежити розмір економічної вигоди для підприємства, тим більш системними будуть соціальні заходи.
Можна виокремити декілька типів проектів залежно від пропорції цих компонентів у сукупній вигоді (табл. 8.2).
Існує ряд аспектів, які визначають специфіку оцінки ефективності подібних соціальних заходів. По-перше, існують відмінності в оцінці ефективності заходів, що спрямовані на зацікавлені групи всередині підприємства та на зовнішні зацікавлені групи. В першому випадку існує підрозділ, що здатний дослідити результативність заходів (відділ кадрів чи аналогічна структура), а сам об'єкт соціальної активності (персонал) порівняно легко досліджується.
По-друге, масштаби проведення оцінки набагато менші, ніж обсяг соціальних програм. Це пояснюється декількома причинами [46, с. 6]:
1) несистемний характер заходів не вимагає змістовної оцінки; 2) відсутні досконалі методики оцінки соціальних заходів, а спеціалісти підприємства не володіють таким досвідом; 3) потреба в оцінці таких програм – відносно рідкісне явище. Для соціальних програм, які склалися традиційно, не мають відношення до основної діяльності підприємства, і позбутися яких підприємство на даний момент не в змозі, оцінка ефективності є неважливим питанням. Більш актуальним є вирішення питання скорочення непрофільних соціальних програм.
По-третє, серед переваг соціальної відповідальності вказується позитивний вплив на формування привабливого іміджу компанії, що в свою чергу впливає на покращення економічних результатів. Однак цьому сприяють не лише соціальні, але й комунікативні заходи, спрямовані на інформування зацікавлених сторін. А це означає, що поруч з оцінкою ефективності соціальних програм слід проводити оцінку ефективності інформаційного супроводу соціальної активності.
Таблиця 8.2
Співвідношення суспільної та соціальної вигоди для соціальних ініціатив та важливість їх оцінки
| Види соціальних ініціатив | Співвідношення суспільної та економічної вигоди | Доцільність оцінки ефективності заходів |
| Соціальні інвестиції, що спрямовані на системне вирішення значущих проблем, чи на розвиток способів вирішення таких проблем | Паритет суспільної вигоди та економічної вигоди підприємства | Оцінка є важливою для підприємства за обома напрямками |
| Соціальні програми, що реалізуються спільними зусиллями некомерційних організацій (ініціативних груп) та підприємств | Пріоритет надається суспільній вигоді, однак оскільки для втілення програм необхідні ресурси підприємства, економічна вигода також приймається до уваги | Оцінка є необхідною як дія отримання ресурсів підприємство, так і для оцінки некомерційними організаціями отриманих результатів |
| Короткострокові чи разові благодійні акції, що мають адресатами конкретні групи суспільства | Пріоритет суспільної вигоди. економічна вшили при проведенні не враховується | Оцінка суспільної виголи та економічної вигоди не є важливою внаслідок безсистемності заходів |
| Спонсорська підтримка наукових, культурних, спортивних заходів | Економічна вигода не враховується, проте і соціальна вигода стосується лише вузьких сфер діяльності | Оцінка не проводиться внаслідок обмеженого соціального результату |
| Соціально-відповідальний маркетинг, що включає проекти більшою мірою спрямовані на вирішення маркетингових задач | Пріоритет економічної вигоди | Оцінка стосується економічної вигоди |
| Утримання відносно низьких цін на соціально-важливі товари та послуги | Пріоритет соціальної вигоди, яка досягається за рахунок скорочення економічних результатів | Оцінка не проводиться. оскільки відсутня вигода підприємство, а самі заходи є небажаними |
| Соціальні програми, адресатом яких є персонал підприємства | Пріоритет економічної вигоди, при значному досягненні соціальної вигоди | Оцінка необхідна та може проводитися відповідним і підрозділом підприємства |
| Уникнення суспільно неприпустимих практик ведення бізнесу, дотримання стандартів якості послуг і товарів | Пріоритет економічної вигоди за рахунок уникнення ризиків | Оцінка є обмеженою і полягає у визначенні вигоди від мінімізації ризиків |
| Ініціативи, що спрямовані на розвиток выдносин із представниками владних інститутів | Пріоритет економічної вигоди за рахунок уникнення ризиків | Оцінка не проводиться оскільки вигода від уникнення ризиків є очевидною |
По-четверте, проводячи оцінку ефективності та результативності впровадження соціальних програм, слід ураховувати, наскільки ці заходи сприяли подальшій самостійності та стійкості одержувачів допомоги. Варто надавати перевагу програмам, які за належного фінансування та компетентного управління можуть реалізуватися, потребуючи з часом все меншої підтримки.
По-п'яте, при визначенні ефективності соціальних заходів варто також приймати до уваги те, що результати соціальної активності в ряді випадків складно піддаються розрахунку. Це викликано тим, що іноді важко визначити не лише соціальні вигоди заходів соціальної відповідальності, але й їхній вплив на покращення економічних результатів підприємства. Проте, незважаючи на складність такого аналізу, попит на методики такої оцінки поступово збільшується [37, с. 128].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна відповідальність» автора Калінеску Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VIII. МОНІТОРИНГ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ“ на сторінці 5. Приємного читання.