Розділ «ГЛОСАРІЙ»

А

АБАЗІЯ (від гр. а... – заперечна частка і basis – ходіння) – втрата здатності стояти або ходити, порушення координації рухів нижніх кінцівок. Є наслідком захворювання нервової системи.

АБСАНС (фр. absence – відсутність чогось) – короткочасна, раптова втрата свідомості. А. є симптомом і виявом певного захворювання, наприклад, епілепсії. Після короткого затьмарення свідомості хворий повертається до норми. Медикаментами чи функціональними методами лікують основне захворювання.

АБСТИНЕНЦІЯ (від лат. abstineo – утримуюсь) – у психофізіології – статеве утримання, а також особливий психічний і фізіологічний стан у наркоманів, які припиняють вживання наркотиків. Характеризується певною незручністю, відчуттям дискомфорту. Потрібні вольові зусилля, щоб пережити, перебороти такий стан і шкідливу звичку.

АБУЛІЯ (від гр. abulia – нерішучість). Термін патопсихології, вживається на означення хворобливого ослаблення або втрати волі.

АВТОБІОГРАФІЯ (від гр. autos – сам, bios – життя, grapho – пишу) – букв.: власний життєпис.

АВТОГІПНОЗ (від гр. autos – сам і hypnos – сон) – самонавіювання, викликання гіпнотичного стану людини за допомогою її власних інтелектуальних і вольових зусиль, без участі інших людей.

АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організацій в різних сферах суспільного життя.

АВТОФІЛІЯ (від гр. autos – сам і phileo – люблю) – самолюбування.

АГАМІЯ (гр. agamia) – 1) безшлюб'я; 2) біол. відсутність статі.

АГНОЗІЯ (від гр. а... – заперечна частка і gnosis – знання, пізнання) – розлад процесів впізнавання подразників зовнішнього середовища (оптичних, акустичних, тактильних, нюхових, смакових) або частин власного тіла, що виникає, як правило, внаслідок руйнування певних кіркових зон головного мозку при збереженні органів відчуття (вухо, око тощо).

АГОРАФОБІЯ (від гр. agora – площа і phobos – страх) – страх простору, один з видів психоневрозу.

АГРАМАТИЗМ (від гр. agrammatos – нерозбірливий) – порушення мовної діяльності людини. Виявляється в неправильному використанні граматичних елементів і форм.

АГРАФІЯ розлад писемної мови, що виявляється в повній втраті здатності писати або значних дефектах на письмі (грубих перекрученнях слів, пропусках складів і літер тощо).

АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggredior – нападаю) – емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально).

АДАПТАЦІЯ – зміна параметрів чутливості аналізаторів, пристосування їх до подразників (наприклад, око адаптується при сприйманні віддаленого об'єкта завдяки механізмам акомодації та конвергенції).

АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і результат активного пристосування індивіда, шара, групи до умов соціального середовища, до суспільних умов життя, що змінюються або що вже змінилися.

АДЕКВАТНІСТЬ (від лат. adaegguatus – прирівняний, рівний, відповідний) – означає відповідність людських відчуттів, уявлень, думок пізнаваному об'єкту.

АДИНАМІЯ (гр. adynamia) – мед. безсилля, слабкість від старості, тривалої хвороби, голоду.