Розділ V. ФОРМУВАННЯ ВІДНОСИН БІЗНЕСУ ІЗ ЗОВНІШНІМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ НА ЗАСАДАХ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Хоча на курсах ціна для всіх категорій працівників однакова, недобросовісним працівникам навчання обходиться дорожче, оскільки вони будуть переплачувати за додаткові консультації. Іншою проблемою для них буде складання іспиту і отримання необхідної оцінки для підвищення заробітної плати. За таких умов відповідальним працівникам вигідно проходити навчання, а невідповідальним – ні. Таким чином, подібні платні курси елімінують асиметрію інформації стосовно здобутої освіти і є гарантією отримання знань працівниками. В той же час результати закінчення курсів є джерелом інформації про реальний рівень здібностей персоналу [201, с. 60].

Ще одним варіантом такого методу для деяких видів діяльності є введення платежу за отримання дозволу на ведення професійної діяльності. При цьому платіж виконує роль залогу і не повертається при ануляції дозволу.

За умов достатньої регламентації обов'язків робітників, цей метод може призвести до зниження моральних ризиків. Недоліками цього методу є бар'єри на отримання дозволу та можливість утворення нових моральних ризиків з боку осіб, що відповідають за видачу дозволів.

Серед заходів, що сприяють зниженню моральних ризиків, пов'язаних з необачністю рішень керівництва, і примушують менеджерів керуватися довгостроковими цілями розвитку, є введення в компанії інституту партнерства. Факторами, що сприяють усуненню моральних ризиків з боку керівників компанії, є не просто участь у прийнятті управлінських рішень, а й участь у розподілі прибутку та зобов'язання по відшкодуванню спільних витрат [180]. Серед недоліків цього методу – обмеження по кількості партнерів, а в деяких випадках необхідність наймання сторонніх менеджерів, які, принаймні на деякий термін, будуть виключені з партнерських відносин.

Ще одним заходом щодо усунення моральних ризиків, пов'язаних з розбіжністю короткострокових цілей масових власників цінних паперів та довгострокових цілей керівництва, є наділення різних груп власників різними правами на отримання дивідендів та правами на прийняття рішень стосовно розвитку компанії. Правом голосувати наділені акціонери компанії, серед яких зазвичай знаходяться представники топ-менеджменту, натомість утримувачі облігацій мають першочергове право на отримання частини прибутку компанії. Це обмежує власників облігацій у розмірі отриманого прибутку і в засобах впливу на управлінські рішення, а також робить акціонерів остаточними одержувачами прибутку, що заохочує їх діяти найбільш ефективним у довгостроковому періоді способом. Отже, уведення топ-менеджменту до складу акціонерів та наділення акціонерів правом приймати рішення має наслідком стабільний розвиток підприємства, приділення уваги комплексу соціально-економічних цілей і, в довгостроковому періоді, збільшення прибутку. Основними недоліками цього методу є фіксована величина виплат утримувачам облігацій, що може змусити їх шукати більш прибуткові варіанти вкладення інвестицій, а також те, що може існувати частина акціонерів, які, маючи вплив на прийняття управлінських рішень, будуть переслідувати цілі швидкого збагачення.

Ще одним способом нейтралізації моральних ризиків є зменшення гарантованих виплат топ-менеджерам компанії у разі звільнення, а також встановлення такої системи виплат, яка ставить розмір оплати в залежність від результатів діяльності підприємства. Уведення подібних заходів буде сприяти більш відповідальному відношенню до прийняття управлінських рішень.

Можливою проблемою при цьому може бути розповсюдженість виплат бонусів на інших підприємствах галузі, внаслідок чого менеджери будуть обирати ті компанії, де вони отримають гарантовані виплати [179].

Говорячи про методи уникнення ризиків, пов'язаних з зовнішнім оточенням компанії, більш детально зупинимося на особливостях співпраці з групами впливу та споживачами продукції.

Усунення моральних ризиків, викликаних розбіжністю інтересів підприємства та груп впливу, може бути досягнуто декількома методами:

1) пошуком множини соціальних проблем, які є вагомими для компанії і найбільш пріоритетними для груп тиску, а також формування заходів щодо їх вирішення;

2) взаємовигідним співробітництвом між підприємством та суспільними організаціями, у якому зазвичай підприємство виступає джерелом ресурсів (матеріальних, інформаційних, фінансових), а суспільні організації приймають на себе організаційні зобов'язання та забезпечують досягнення поставлених цілей;

3) формуванням інформаційних повідомлень, що об'єктивно освітлюють діяльність підприємства за рахунок взаємодії зі ЗМІ, підготовки соціальних звітів, участі в конкурсах та рейтингах соціальної відповідальності, створення умов для коректного висвітлення діяльності підприємства.

Важливою групою методів боротьби з зовнішніми моральними ризиками є ті, що спрямовані на удосконалення відносин зі споживачами. Для цієї групи ризиків основними методами боротьби є:

1) проведення заходів для подолання інформаційної асиметрії з боку підприємства, а також створення умов для отримання об'єктивної інформації у тому випадку, якщо споживач забажає нести витрати на подолання інформаційної асиметрії;

2) моніторинг благонадійності споживачів;

3) виправлення недосконалостей контракту та запобігання двоякому трактуванню пунктів угоди;

4) внесення до угоди положень щодо заборони використання продукції у цілях, що суперечать принципам соціальної відповідальності;

5) введення до контракту положень, що стосуються соціальної відповідальності і які є досяжними для більшості благонадійних клієнтів (з метою запобігання їх несприятливому відбору).

Отже, основним висновком дослідження моральних ризиків та методів їх усунення є те, що для соціально відповідального підприємства існує більш широке коло заходів щодо нейтралізації даних ризиків, що є безсумнівною перевагою в порівнянні із підприємствами, які ігнорують соціальну відповідальність.