Розділ V. ФОРМУВАННЯ ВІДНОСИН БІЗНЕСУ ІЗ ЗОВНІШНІМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ НА ЗАСАДАХ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Корисним, з точки зору підвищення ефективності впровадження Ініціативи в Україні, може бути досвід Грузії та Молдови, які сьогодні є лідерами на пострадянському просторі в розбудові відкритого урядування, зокрема, у втіленні таких пріоритетів Ініціативи, як забезпечення доступу до публічної інформації та реформа системи надання адміністративних послуг. У цьому контексті, зокрема, варто розглянути можливість створення єдиного порталу доступу до публічної інформації в Україні. При його розробці слід врахувати результати роботи органів виконавчої влади із запитами громадян на інформацію з метою визначення інформаційних потреб населення.

У контексті реалізації Указу Президента України № 327/2013 "Про невідкладні заходи щодо прискорення здійснення економічних реформ" [7] з метою поліпшення якості надання адміністративних послуг населенню також варто розглянути можливість запровадження регулярного моніторингу якості надання адміністративних послуг населенню в центрах надання адміністративних послуг та залучити до його проведення інститути громадянського суспільства.

5.3. Моральні ризики соціально відповідального підприємства та підходи до їх нейтралізації

Проблема несприятливого відбору не є єдиним негативним наслідком існування інформаційної асиметрії. Також при існуванні асиметрії інформації може спостерігатися розходження інтересів особи, що має інформацію необхідну для прийняття рішення, та особи, що безпосередньо приймає рішення. В таких умовах сторона, що володіє інформацією, може використати її для прийняття рішення, що задовольняє саме її інтересам, навіть за рахунок значного зменшення вигоди іншої сторони угоди.

В економічній літературі ця ситуація описується терміном "моральна шкода", а ризики пов'язані з утворенням подібної ситуації позначаються як "моральні ризики". Наведені терміни хоча і не є новими в економічній теорії, але є недостатньо дослідженим для окремих видів діяльності. За класифікацією ризиків, що наведена у праці [96, с. 15], моральний ризик відноситься до ризиків, пов'язаних із природою людини. Аналіз публікацій з цієї тематики показав, що найбільш поширеними є дослідження присвячені вивченню моральних ризиків в таких сферах економічного життя як страхування [56], фінансова та банківська діяльність [52]. Говорячи про моральні ризики у відносинах соціально відповідального підприємства з широким колом зацікавлених сторін, можна стверджувати, що це питання практично не досліджувалося, а отже для цієї сфери відсутня не лише класифікація моральних ризиків, а й класифікація методів боротьби з ними.

Поняття моральних ризиків отримало розповсюдження в Англії ще у сімнадцятому столітті, однак на той час стосувалося лише аналізу страхових випадків і означало ситуацію, коли поведінка страхувальника значною мірою визначалася рисами характеру, особливостями поведінки, виховання та прагненням зберегти власну репутацію. Виникнення моральних ризиків викликано тим, що сам факт укладання страхової угоди здатен впливати на поведінку застрахованої особи, і, як наслідок, на ймовірність настання страхового випадку. В деяких випадках саме володіння прихованою інформацією формує потребу в укладанні страхової угоди. Прикладами, що ілюструють ситуацію виникнення моральних ризиків, є такі [56]:

– власник застрахованого транспортного засобу не купує сигналізацію;

– людина зі слабким здоров'ям приховує це при страхуванні;

– робітник, що має профспілкові гарантії, уникає інтенсивної праці та ін.

Таким чином, моральна шкода пов'язана з поведінкою та діями людей, які можна назвати проявами необережності. Основна причина подібної поведінки людей – це зниження ризиків постраждати при настанні небажаної події, що має наслідком відсутність стимулу бути обережним та не допустити настання такого випадку. Саме за таких умов зростає залежність поведінки людини від її моральних якостей.

В цілому ситуація виникнення моральної шкоди характеризується декількома пов'язаними умовами [56, с. 277]:

1) існує розбіжність інтересів двох сторін договору;

2) незалежно від виграшу та програшу сторін угоди, контрагент, що має більш повну інформацію, переслідує власні інтереси;

3) сторона, що використовує асиметрію інформації, застрахована від наслідків своїх дій, або ймовірність негативних наслідків відносно мала;

4) внаслідок того, що інформаційна асиметрія не може бути легко усунена, менш поінформована сторона не здатна проконтролювати більш поінформовану.

Таким чином, можна дати таке визначення моральної шкоди. Моральна шкода – це шкода однієї зі сторін, викликана тим, що укладання угоди в умовах інформаційної асиметрії та розбіжності інтересів матиме наслідком зміну поведінки іншої сторони, метою якої є максимізація власної вигоди за рахунок контрагенту.

Однак моральні ризики та моральну шкоду можна аналізувати не лише у страховій діяльності. Оскільки центральним суб'єктом соціальної відповідальності є підприємство, доцільним є розгляд цих явищ саме на рівні окремого підприємства. Джерелами моральної шкоди для соціально відповідального підприємства є відносини з основними стейкхолдерами, серед яких можуть бути постачальники, персонал підприємства, керівництво, органи державної влади тощо.

Зважаючи на те, що категорія моральних ризиків в діяльності соціально відповідального підприємства є недостатньо дослідженою, постає необхідним проведення аналізу можливих форм моральних ризиків, їхніх джерел та методів боротьби з ними. Автор пропонує класифікацію моральних ризиків соціально відповідального підприємства залежно від зацікавлених груп, з якими взаємодіє підприємство (рис. 5.3). При цьому доцільно використати поділ на дві групи ризиків – ризики, що генеруються зовнішнім середовищем та внутрішнім оточенням [56, с. 278].

Відповідно до зображеного на рис. 5.3, найбільш узагальнена класифікація моральних ризиків полягає в розподілі їх на внутрішньофірмові ризики та ризики, що пов'язані із зовнішнім оточенням підприємства. Кожна з двох груп складається з більш широкого переліку причин виникнення моральних ризиків.

Нижче пропонуємо розглянути джерела ризиків більш докладно, при цьому звертаючи особливу увагу на чотири групи моральних ризиків, що є найбільш важливими не лише для соціально відповідального, але й для будь-якого підприємства: