Розділ V. ФОРМУВАННЯ ВІДНОСИН БІЗНЕСУ ІЗ ЗОВНІШНІМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ НА ЗАСАДАХ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Тепер розглянемо ризики, що пов'язані з зовнішнім оточенням соціально відповідального підприємства.

Важливу групу ризиків складають моральні ризики, пов'язані з діяльністю державних органів влади. Розходження інтересів у цьому випадку може бути достатньо великим. Це пояснюється тим, що підприємство в першу чергу орієнтується на досягнення економічних цілей, в той час як органи влади орієнтуються на цілі суспільного розвитку. У цьому випадку конфлікт може полягати в надмірній регуляції та прагненні за рахунок підприємства вирішити соціальні проблеми регіону.

Серед внутрішніх ризиків фірми наводилась недосконалість внутрішнього аудиту. Існує аналогічна група моральних ризиків, які пов'язані з недосконалістю соціального аудиту, що проводиться сторонніми організаціями. Серед причин недосконалості може бути певна економічна залежність фірми-аудитора від підприємства (у разі, якщо та є значущим клієнтом), а також поступове встановлення з часом зв'язків між підприємством та компанією-аудитором, що призводить до спрощення процедури аудиту соціальної відповідальності. Це може мати наслідками те, що аудитори ігноруватимуть певні невідповідності, які бувають на підприємстві, а також до того, що працівники компанії, яка перевіряється, впливатимуть на процедуру проведення аудиту [192].

Серед зовнішніх ризиків слід вказати моральні ризики, пов'язані з діяльністю постачальників підприємства та підприємств-аутсорсерів. Зазвичай компанія, що функціонує за принципами соціальної відповідальності, має обмежений вплив на компанії, з якими взаємодіє в ході виробничої діяльності.

Ситуація може погіршуватися в тому випадку, коли для галузі, у послугах або продукції якої має потребу соціально відповідальна компанія, нехарактерне поширення подібних цінностей. Окрім того, навіть в випадку знаходження соціально відповідального партнера, підприємство не застраховане від того, що після налагодження співпраці компанія-партнер буде дотримуватися взятих на себе раніше соціальних зобов'язань.

Однак найбільш суттєве значення в площині інформаційної асиметрії мають такі зовнішні джерела моральних ризиків, як особливості інформаційної взаємодії підприємства та споживачів, а також розбіжність інтересів підприємства та груп впливу.

Джерелом моральних ризиків, що виникають при взаємодії підприємства та споживачів, може виступати залежність фірми-виробника від ключових споживачів чи їхніх груп. Особливо актуальним це є для великих промислових підприємств, які спеціалізуються на складній продукції, споживачами якої є декілька великих клієнтів.

Споживачам притаманне обмежене бажання долати інформаційну асиметрію стосовно небазових характеристик продукції, а отже причиною моральних ризиків є особливості сприйняття інформації клієнтами. Не бажаючи докладати власні зусилля, вони можуть використовувати недостовірну інформацію з необ'єктивних джерел. Навіть у разі необ'єктивності інформації, але за умови її значного поширення, споживач може відмовитися від продукції з метою збереження власного іміджу.

Ще одним джерелом моральних ризиків, що можуть виникнути при взаємодії зі споживачами, є недосконалість контракту, яка полягає у неповноті та формальному описі його окремих положень. Це призводить до можливості неоднозначного трактування окремих пунктів у більш вигідному для контрагента напряму. Якщо споживач не має стимулів координувати власні інтереси та інтереси підприємства (це відбувається у випадках, коли він здатен впливати на підприємство, коли невиконання контрактних домовленостей не буде мати наслідків, чи у випадку, коли угода має одноразовий характер) підприємство-виробник може зазнавати моральної шкоди. Також недосконалість положень контракту може мати наслідком використання продукції в цілях, що не відповідають принципам соціальної відповідальності. Отже, компанія, яка піклується про соціальні аспекти власного виробництва і приділяє увагу соціальній діяльності підприємств-партнерів та постачальників, може понести моральну шкоду на тому етапі, коли вона вже не відповідає за належне використання власної продукції.

Ще одна проблема, яка пов'язана з виконанням угод, полягає в тому, що у разі занадто високих контрактних вимог щодо використання продукції може бути несприятливий відбір клієнтів. Частина відповідальних споживачів, що розуміють складність виконання вимог, буде вимушена відмовитися від співробітництва однак високі вимоги не позначаться на частці неблагонадійних контрагентів, які не мають намір додержуватися пунктів угоди. А отже бажання внести позитивні зміни до процесу використання продукції будуть мати протилежні наслідки.

Можливість виникнення моральних ризиків, пов'язаних із розбіжністю інтересів підприємства та груп впливу (суспільних, екологічних організацій, ЗМІ), пояснюється низкою особливостей, серед яких:

– переслідування відносно вузьких соціальних і екологічних цілей та надання їм безумовного пріоритету;

– протиставлення бізнесу та соціуму, наслідком чого є ігнорування економічних інтересів підприємства;

– нерівність ресурсів при вирішенні конфліктів і, як наслідок, необхідність пошуку підтримки у більш широких суспільних верств;

– здатність впливати на інші зацікавлені сторони;

– схильність до однобічного висвітлення інформації, що особливо проявляється у діяльності ЗМІ, де присутня зацікавленість в емоційно забарвленій інформації негативного характеру.

Отже, суттєва розбіжність інтересів між підприємством та групами впливу, значна довіра суспільства до ЗМІ та недосконалі механізми інформування соціуму створюють підґрунтя для посилення інформаційної асиметрії та реалізації моральних ризиків.

Як слідує з проведений аналіз, моральні ризики соціально відповідального підприємства характеризуються багатовимірністю та різноманітністю форм. Усі вони здатні негативним чином впливати на діяльність компанії і можуть призвести до наслідків, серед яких: збільшення долі неблагонадійних клієнтів; погіршення репутації компанії; втрата конкурентних позицій; зниження ефективності роботи працівників; відтік кваліфікованого персоналу; загроза втіленню соціальних ініціатив як на окремому підприємстві, так і в окремій галузі. Усунення вищевказаних ризиків вимагає створення та впровадження захисних механізмів.

До основних шляхів боротьби з моральними ризиками відносяться такі методи:

– підвищення якості внутрішнього та зовнішнього аудиту за рахунок навчання персоналу та використання послуг декількох аудиторських компаній;