Розділ I. СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК СТІЙКОГО РОЗВИТКУ

Таким чином, відповідно до іноземного досвіду, ефективність реалізації концепції соціальної відповідальності бізнесу залежить від підтримки на всіх рівнях управління.

У світовій практиці накопичений певний досвід у сфері соціальної відповідальності. В останні роки в найбільш економічно розвинутих державах світу поширення набула концепція "соціальної відповідальності" (СВ), що розуміється як "концепція, згідно з якою компанії інтегрують соціальні та екологічні питання у свою комерційну діяльність та у їх взаємодію із заінтересованими сторонами на добровільній основі".

В Європі становлення СВ відбулося пізніше, ніж у США та Канаді – у 1995 р. була сформована мережа євробізнесу, яка розповсюджувала та популяризувала принципи корпоративної соціальної відповідальності. Вона офіційно була рекомендованою для впровадження у 2000 р. на Лісабонському європейському саміті.

Основна роль СВ в Європейському Союзі полягає у підтримці сталого розвитку компаній, що призведе до покращення ситуації на ринку праці, а також якості продуктів і послуг, що надаються компаніями.

Основні розбіжності у ставленні до концепції корпоративної соціальної відповідальності у США та країнах Європи формуються під впливом ментальних особливостей та визначаються на рівні відносин розподілу сфер впливу та відповідальності між державою, суспільством та бізнесом. Так, якщо діяльність американських корпорацій загалом визначається більшою мірою його власниками та керівниками, то європейські компанії зазнають значного впливу з боку державних органів влади та професійних об'єднань, які жорстко визначають мінімальні вимоги до Їх діяльності. Європейський бізнес розглядає державу як інститут, що приводить у виконання прийняті правила поведінки, тоді як у США подібне втручання держави трактується як порушення свободи бізнесу.

Нині в Європі активно обговорюється питання конкурентної переваги соціально відповідальних компаній. Достатньо цікавим прикладом є порівняння конкурентоспроможності СІНА та Данії. Обидві країни вважаються конкурентоспроможними країнами світу. Проте, це – конкурентоспроможність різного типу: датські компанії вважаються значно соціально більш відповідальними, ніж американські, вони працюють у жорсткіших регуляторних умовах, у країні, яка активно пропагує сталий розвиток. Данія приділяє багато уваги підтримці СВ, своїм досвідом вона зацікавлює міжнародних партнерів, тому що 96,8% датських підприємств є малими або середніми, та незважаючи на це, рівень реалізації корпоративної соціальної відповідальності є дуже високим. Країна має спеціальний урядовий орган з питань СВ, урядову програму, саме Данія ініціювала розробку та тестування міжнародного стандарту з СВ – ISO 26 000 [193].

Консалтингова компанія Reputation Institute склала рейтинг найбільш соціально відповідальних компаній 2012 року. Лідером рейтингу стала американська компанія Microsoft. На думку експертів Reputation Institute вона має кращу репутацію в області корпоративної соціальної відповідальності (СВ) в світі згідно з даними 2012 року. Саме ця компанія отримала кращий результат у категоріях Громадянство, Робоче місце й Управління.

Приведемо декілька сучасних прикладів реалізації СВ на практиці. Корпорація Microsoft оголосила результати Employee Giving Campaign 2011: співробітники американського офісу залучили $ 100.5 млн. для більше 18 тисяч громадських організацій. Ураховуючи, що програма почалася ще в 1983 році, то загальна сума вливань в громадські організації складає більше $ 946 млн. Щорічно кожен співробітник Microsoft США отримує корпоративний подарунок в $ 12 000 – оплачуваний волонтерський час (17 дол./годину) або dollar-for-dollar (благодійні внески для некомерційних організацій). У 2011 році співробітники Microsoft добровільно відпрацювали на благо американських некомерційних організацій 426 671 годин, це на 73 000 годин більше, ніж у 2010 році [193]. У результаті, загальна кількість волонтерського часу, починаючи з 2006 року, досягла позначки в 1,7 млн. годин. Еквівалент волонтерської роботи склав 7,2 млн. дол. "У 2011 співробітники Microsoft побили рекорд і зібрали понад $ 100 млн. для громадських організацій", – зазначив Бред Сміт, виконавчий віце-президент з правових і корпоративних питань Microsoft. "Гроші і час, затрачуваний нашими співробітниками, – це наше прагнення внести максимальний внесок у створення можливостей для людей в усьому світі" [193].

У 2011 році більше десятка співробітників Microsoft добровільно викладали в початкових і середніх класах шкіл науку, технологію, інженерію, математику (програма STEM). Це було зроблено в рамках програми TEALS (Технологічна освіта і грамотність в школах). Добровольці працювали вчителями неповний робочий день, і таким чином, підтримали шкільні округи, які не в змозі задовольнити потреби в навчанні через скорочення бюджету або нестачу кваліфікованих викладачів. В 2011-2012 навчальному році програма TEALS була реалізована в 13 школах, у ній взяло участь більше 800 студентів [193].

У 2011 році організація Art with Heart отримала понад $ 16 000 від співробітників Microsoft. Джо Майкле, старший директор з розвитку бізнесу з MSN/Bing, зібрав понад $ 4000 для підтримки 327 підлітків. Місія організації полягає в поліпшенні життя молоді шляхом реалізації програм по зміцненню психічного здоров'я і благополуччя. За даними організації, 17 мільйонів дітей в США вимагають спеціального медичного обслуговування або страждають від психічних розладів, але тільки 20% отримують необхідні їм послуги. Залученість до цієї програми, означає пожертвування у розмірі більше $ 25 або добровільну роботу не менше 10 годин на благо громадської організації. Інтернет-аукціон (внутрішній інструмент, розроблений спеціально для Giving Campaign) зібрав понад $ 670 тис. у 2011 році, у порівнянні з $ 465 тис. в 2010 році. Було виставлено більше 1000 лотів: зокрема, серед лотів були: паркувальні місця, книга з автографом Білла Гейтса і можливість побоксувати з директорами. Отже, необхідними умовами реалізації соціальної відповідальності в Україні є:

– розробка та прийняття чіткої законодавчої бази стосовно соціальної відповідальності;

– створення органів або відповідальних осіб на рівні державної, місцевої влади та на підприємствах, які б у відповідності до законодавства займалися організацією, впровадженням та контролем за реалізацією принципів соціальної відповідальності;

– підготовка майбутніх спеціалістів вищими навчальними закладами, а також існуючих керівників, менеджерів до освідомлення та прийняття принципів та цінностей соціальної відповідальності;

– використання зарубіжного досвіду реалізації принципів соціальної відповідальності на практиці.

Дослідження міжнародного досвіду становлення, використання та розвитку СВ є актуальним для України тому, що вітчизняна система господарювання не пройшла у своєму історичному розвитку необхідних етапів, які в західному суспільстві призвели до усвідомлення важливості соціальної відповідальності та результатів її запровадження.

1.3. Сучасний стан розвитку соціальної відповідальності в Україні

На сьогодні соціальна відповідальність в Україні знаходиться на стадії свого становлення. Найактивнішими у цій сфері є представництва іноземних компаній, які переносять на українське підґрунтя сучасні світові практики, принципи і стандарти, а також найбільші українські підприємства.

В Україні ще не сформувалася власна модель соціальної відповідальності. Це можна підтвердити результатами опитування підприємств щодо необхідності впровадження СВ: було виявлено, що лише половина опитаних (53,3%) підгримують ідею запровадження політики соціальної відповідальності, 41,1% – не вважають це за потрібне, а останні 5,6% компаній зазначили, що не бачать ніякого сенсу в запровадженні такої практики. Майже третина вітчизняних компаній заявила, що не здійснює заходи із соціальної відповідальності й для більшості з них ці заходи не є актуальними через брак коштів. Кожна десята компанія вважає, що ця функція належить державі, а не бізнесу. І лише 29,6% підприємств мають власну стратегію СВ.

Щодо процесу розвитку соціальної відповідальності в Україні, то його умовно можна поділити на такі етапи:

1. Дотримання діючого законодавства – компанії виконують нормативно-правові норми, визначені законодавством країни. Більшість українських компаній знаходиться саме на цьому етапі.