РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

- взаємозв'язку об'єктів на певній території.

Якщо оцінювати різні галузі, що складають TBK, то їх роль і значення визначається насамперед участю в територіальному поділі праці й характером взаємодії (комплексоутворення). Виходячи з цього, відмінності між окремими галузями залежать від низки властивостей, головними з яких є:

- рівень розвитку, масштаби й ефективність виробництва;

- відповідність виробництва місцевим, зокрема природним, умовам;

- масштаби й ефективність використання природних, матеріальних і трудових ресурсів;

- вплив виробництва на довкілля;

- характер зв'язків з іншими галузями;

- комплексоутворюючі властивості галузі;

- участь галузі та її виробництв у міжкомплексному обміні сировиною, паливом, енергією та готовою продукцією [11,с. 82].

Оцінка різних галузей TBK за даними ознаками дає можливість розділити їх на дві великі групи: міжрегіональні й внутрірегіональні. Галузі міжрегіонального значення визначають спеціалізацію комплексів, їх місце в системі поділу й інтеграції праці країни. Вони мають вирішальне значення в процесі комплексоутворення й беруть активну участь у міжрегіональному обміні. Галузі внутрірегіонального значення розвиваються з метою задоволення потреб TBK. Вони забезпечують розвиток галузевої спеціалізації й створюють умови для всебічного використання всіх наявних у комплексі ресурсів.

TBK формують виробничий потенціал регіону, який характеризується можливостями виробництва, максимального випуску продукції або послуг за певний період при відповідних організаційно-економічних і технологічних умовах.

Оцінка виробничого потенціалу регіону здійснюється за формулою :

де Пр — виробничий потенціал регіону;

т — загальна кількість підприємств;

Пі потужності 7-го підприємства даного регіону;

НПі — недовикористані потужності 7-го підприємства;

АПі — приріст виробничих потужностей і-го підприємства [11, с. 82-83]

6.2.5. Оцінка соціальних факторів розвитку

Аналіз соціальних факторів розвитку регіону передбачає порівняння із середніми значеннями по країні й нормативними значеннями наступних груп показників: 1) зведені показники рівня життя й соціального захисту населення; 2) показники споживання товарів і послуг; 3) показники розвитку матеріальної бази соціальної сфери.

Зведені показники рівня життя й соціального захисту населення відображають доходи населення, індекси споживчих цін на товари та тарифи на послуги, рівень мінімального споживчого бюджету, що відбиває прожитковий мінімум населення регіону.