РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

4) потенціал лісових ресурсів — оцінка проводиться за оптовими цінами 1 кубометра деревини, помноженого на її середньорічний приріст (з урахуванням регіональних відмінностей якості);

5) потенціал фауністичних ресурсів (мисливські, рибні, медоносні ресурси) в основу оцінки покладено середньорічну продуктивність цих ресурсів;

6) потенціал природно-рекреаційних ресурсів (рекреаційні території, мінеральні води й лікувальні грязі) — оцінка природних рекреаційних угідь може бути розрахована на основі вартості вільного робочого часу, що використовується рекреантами, які можуть бути прийняті на відпочинок, а оцінка потенціалу мінеральних вод і лікувальних грязей — на основі їх балансових експлуатаційних запасів і регіональних приведених витрат [23, с. 78-89].

Т.О.Стеценко пропонує використовувати наступну формулу для економічної оцінки територіального комплексу природних ресурсів (ТКПР) регіону:

де еткпр — економічна оцінка ТКПР регіону;

Я1 Я2, Яз-. Я„ — економічна оцінка (рента) кожного виду природних ресурсів регіону з урахуванням фактора часу;

В — інтегральні витрати природоохоронного значення [25, с. 79— 80].

При цьому формула оцінки кожного виду ресурсів, що входить до складу ТКПР, виглядає в такий спосіб:

де Яг— рента, яку приносить 7-й ресурс; і — вид ресурсу;

Т7 — період експлуатації і-го ресурсу, починаючи з ?0-го року;

Рі— вартість продукції (включаючи всі види супутніх продуктів), що одержується з одиниці і -го ресурсу, розрахована в кінцевих витратах і-го року;

5і— одноразові й поточні витрати, здійснені в і -му році для обробки одиниці і-го ресурсу;

Qt — річний / обсяг споживання і-го ресурсу;

е — коефіцієнт дисконтування (норматив обліку фактора часу) [25, с.77].

6.2.3. Оцінка демографічного (трудоресурсного) потенціалу

Демографічний (трудоресурсний) потенціал регіону відбивають показники населення території з погляду його відтворення.

Населення оцінюється не тільки за кількістю людей, за його густотою (число жителів на 1 кв. км), але й за допомогою розрахунків демографічних коефіцієнтів, які являють собою відношення тих або інших демографічних величин до чисельності населення, або його певної частини й виражаються у відносних одиницях, відсотках або проміле (на 1000 чоловік).

Відповідно до специфіки відносин, що ними відбиваються, демографічні коефіцієнти розділяють на два класи: "А" — коефіцієнти швидкості зміни (руху) населення та інтенсивності демографічних процесів; "Б" — структурні коефіцієнти [18, с.111].

У класі "А" виділяють різновиди демографічних коефіцієнтів, які характеризують:

1) швидкість зміни населення в цілому як сукупності людей, що постійно змінюється під впливом демографічних подій, які збільшують або зменшують її;