РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

- оцінка економічних ризиків, прогнозування невиправданих ризиків;

- підготовка пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень.

Для виконання цих завдань та досягнення мети аналізу соціально-економічного розвитку території необхідно дотримуватися таких принципів:

- системності: оскільки одним з основних напрямків сучасної науки є комплексне дослідження явищ і процесів як систем, системний підхід до їх дослідження є стрижнем методології економічного аналізу. Цей принцип передбачає розгляд усіх явищ і процесів господарсько-фінансової діяльності як складових єдиної системи в їх взаємозв'язку та взаємозалежності;

- науковості: методологія економічного аналізу має спиратися на економічні закони розвитку виробництва, найновіші досягнення галузевих економічних наук;

- об'єктивності, точності: передбачає дослідження всіх явищ і процесів, оцінку впливу факторів та результатів діяльності за достовірними даними. Висновки за результатами аналізу мають бути обґрунтовані точними економічними розрахунками;

- конкретності: тобто конкретної спрямованості аналізу, виходячи з нагальних потреб економіки, дослідження пріоритетних напрямків розвитку;

- дієвості й оперативності: забезпечується через розроблення конкретних пропозицій з вироблення оптимальних управлінських рішень.

Для правильного розуміння змісту економічного аналізу, його мети та завдань важливо знати класифікацію аналізу. Економічний аналіз класифікують за різними ознаками (рис. 6.1) [16].

Попередній (перспективний, прогнозний) аналіз передує прийняттю управлінських рішень, він призначений для розгляду явищ і процесів з позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозування результатів діяльності, виконання завдань, зобов'язань, запобігання небажаних результатів.

Наступний, подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення циклу робіт.

За допомогою цього виду аналізу можна глибоко і всебічно вивчити економіку підприємств, виявити фактори впливу, резерви, недоліки, однак уже після закінчення певного економічного процесу.

З наступного аналізу виділяється оперативний ситуаційний аналіз який є більш активним і проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій чи змін ситуації і за підсумками якого оперативно ухвалюються відповідні управлінські рішення. Важливою його характеристикою є висока оперативність, при якій він набуває ознак експрес-аналізу. У складі наступного аналізу виділяють ще підсумковий (заключний), який призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік).

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів. Міжгосподарський аналіз дає можливість порівняти результати діяльності кількох підприємств, що дозволяє виявити недоліки в їх діяльності, резерви, передовий досвід і на основі цього дати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємств.

Рис.6.1 Класифікація видів економічного аналізу [16]

Комплексний аналіз охоплює всю діяльність підприємств або адміністративно-територіальних одиниць для об'єктивної оцінки досягнутих соціально-економічних результатів, організаційно-технічного розвитку і рівня використання економічних ресурсів.

Тематичний (цільовий) аналіз передбачає вивчення окремих найбільш актуальних на цей час сторін діяльності.

Техніко-економічний аналіз вивчає взаємодію технічних та економічних процесів, їх вплив на кінцевий результат діяльності.

Соціально-економічний аналіз проводять економічні служби, соціологічні лабораторії, статистичні органи для дослідження взаємозв'язку соціальних та економічних процесів, їх взаємозалежності та впливу на результатні показники розвитку територій.

Порівняльний аналіз використовують для оцінки виконання завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих показників