Розділ «11.6. Економіка Подільського регіону»

Подільському економічному регіону властивий низький рівень зовнішньоекономічної діяльності. Його експорт становить в межах 2,5 % від загального експорту України. Імпорт складає близько 1,5 %. Позитивні тенденції експорту над імпортом характерні для всіх областей регіону. У Вінницькій області експорт перевищує імпорту 1,6 рази, у Тернопільській та Хмельницькій -у 1,5 рази. Провідною експортоспроможною галуззю є харчова промисловість. На перспективу регіон має можливість розширити асортимент продукції на експорт і збільшити його обсяг в першу чергу за рахунок машинобудівної та енергетичної галузі промисловості.

Незважаючи на сприятливі природно-ресурсні та кліматичні умови, саме розташування економічного регіону, за останні роки спостерігається значне падіння рівня розвитку соціального комплексу. Зменшились обсяги житлового будівництва, введення в дію закладів освіти і охорони здоров'я, знизилась забезпеченість торговою площею, послугами підприємств громадського харчування і побутового обслуговування населення. Скоротилась кількість місць у рекреаційних закладах, частота відвідування театрів та кінозалів. Особливо незадовільні ці тенденції у сільській мережі розселення та у малих містах з моногалузевою структурою виробництва.

Однак є позитивні тенденції: збільшується кількість вищих навчальних закладів (у регіоні налічується 78, з яких 24 мають ІП-IV рівень акредитації і 54 -1 та П). У закладах ПІ-IV рівня акредитації навчається близько 100 тис студентів, та І-П рівня - близько 45 тис осіб. Загальнодержавне значення має підготовка висококваліфікованих спеціалістів у Тернопільському університеті народного господарства, Вінницькій комерційній академії, Хмельницькому державному технологічному університеті Поділля.

Економічний регіон істотно відстає від загальноукраїнського рівня доходів на душу населення. Відповідно є менші грошові витрати та заощадження громадян, які становлять усього 60 % середньодушового рівня витрат та заощаджень в Україні.

У регіоні низький рівень оплати праці та значна частина працездатного населення не зайнята в суспільно-корисній праці.

Подільський економічний регіон знаходиться у зоні, в якій прогнозована підвищена ймовірність виникнення стихійних лих, таких як вітрові урагани, земельні зсуви, лісові пожежі. Крім того, на території регіону щорічно виникають техногенно-екологічні ситуації надзвичайного характеру (залпові викиди забруднюючих речовин, аварії на комунікаціях, вибухи тощо) Кількість надзвичайних екологічних ситуацій в регіоні становить до 15 % від загальної кількості подібних випадків в Україні. Викиди в атмосферу шкідливих речовин становлять близько 260 тис т, більше половини їх (56%) припадає на Вінницьку область. Серед джерел постійного забруднення повітряного простору є Ладижинська ТЕС.

На екологічну ситуацію в агропромисловому комплексі негативно впливає високий рівень розораності грунтів, що в природно-географічних умовах Поділля призводить до їх прогресуючої деградації.

Питання охорони довкілля і запобігання техногенним аваріям є важливим і зменшення їх впливу на економіку, природу і здоров'я населення набуває державного значення. Особливо потрібно врахувати, що на території економічного регіону розташована Хмельницька атомна електростанція, яка, як показує практика, є потенційним джерелом техногенно-екологічної небезпеки.

11.6.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону

Як уже було сказано, в Подільському економічному регіоні переважає сільськогосподарське виробництво і, безперечно, цей регіон має високі потенційні можливості щодо ефективного розвитку господарського комплексу.

Однак в регіоні є низка гострих проблем комплексного характеру, які вимагають першочергового їх вирішення.

Найбільш важливою проблемою є завантаження виробничих потужностей регіону та різке зниження безробіття, рівень якого в регіоні перевищує 12 %. Для цього потрібні відповідні інвестиції, щоб створити нові робочі місця, модернізувати і оновити застаріле устаткування, посилити інноваційну активність в регіоні.

На жаль, сьогодні інноваційна діяльність в регіоні характеризується скороченням державних витрат на дослідження, їх знеціненням під дією інфляційних процесів. Особливо скоротились витрати, що стосуються провідних галузей спеціалізації регіону, на які повинна бути зосереджена першочергова увага Сюди належать розроблення заходів щодо попередження структурної кризи, розвиток на науковій основі багатоукладного сільського господарства, АПК в цілому та виробничої, соціальної й ринкової інфраструктур.

Пріоритетним в науково-дослідній роботі має бути мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище, впровадження нових енерго- і ресурсозберігаючих технологій, розвиток екологічно орієнтованої енергетики, зокрема, використання додаткових енергетичних ресурсів малих річок, вітру, енергії біогазу, мобільних ТЕС тощо.

Проблемою, яку необхідно розв'язати в областях регіону, є збереження і підвищення родючості сільськогосподарських угідь і, в першу чергу, ріллі. Ця проблема зумовлена тим, що високоінтенсивне сільськогосподарське використання земель часто супроводжується порушенням науково-обгрунтованих агротехнічних прийомів, недотриманням сівозмін, недостатнім внесенням добрив під просапні культури, обмеженим вапнуванням кислих фунтів, недостатньою боротьбою з ерозією фунтів. Це все негативно впливає на продуктивність сільськогосподарських угідь, погіршує баланс органічних речовин у фунтах, призводить до їх окислення та зниження урожайності.

Зазначені проблеми повинні бути глибоко науково обґрунтовані і знайти своє вирішення. Сукупний комплекс перспективних заходів з розвитку і розбудови господарського комплексу та прискореного розвитку економіки регіону повинен в себе включати:

усунення і пом'якшення проблем соціально-економічних пропорцій, досягнення збалансованості розвитку територій економічного регіону:

ефективне комплексне використання природних ресурсів, у першу чергу - профільних галузей товарного виробництва;

економічне й техніко-технологічне забезпечення екологічно безпечного функціонування екомістких виробництв (хімічна промисловість, енергетика, АПК) та впровадження прогресивних технологій сільгоспвиробництва;

покращення територіальної і галузевої структури економіки за рахунок прискореного розвитку високотехнологічних виробництв у галузях спеціалізації, особливо в промисловості;