Розділ «Глава 10 ТАЇНСТВО СПОМИНУ»

ТАЇНСТВО СПОМИНУ

...і Я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець Мій, щоб їли й пили за столом у Моїм Царстві.

Лк. 22, 29-30

І

З виголошенням ангельського славослов’я «Свят, Свят, Свят» – молитва благодарення здійснює себе як сходження Церкви на небо – до престолу Божого, в славу Царства Небесного.

Та ось, охопивши собою все творіння, весь світ видимий і невидимий, явивши Церкву як небо на землі, молитва благодарення – на цій висоті, з цієї повноти богоспілкування, знання і радости, мовби сама себе перетворює на спомин про одну подію: ту Тайну Вечерю, яку в ніч, коли Христос віддавав Себе на страждання і смерть, здійснив Він зі Своїми учнями.

У Літургії Йоана Золотоустого ця частина євхаристійної молитви, яка в літургійній науці так і називається спомином (ἀνάμνησις), звучить в українському[19] перекладі так:

З цими блаженними силами,

Владико чоловіколюбче,

І ми кличемо і мовимо:

Святий єси і пресвятий

Ти, і єдинородний Твій Син, і Дух Твій Святий;

Святий єси і пресвятий,

І велична слава Твоя.

Ти світ Твій так возлюбив єси,

Що й Сина свого єдинородного дав,

Щоб усякий, хто вірує в Нього,

Не погиб, але мав життя вічне.

Він, прийшовши,