Розділ «§16. Християнські релігійні свята і обряди»

Обряд одруження виник у період первісного ладу. Ще в давнину люди зверталися до "добрих духів" з проханням допомогти їм народити дітей, відігнавши "нечисту силу". Лякали цю "нечисту силу" вогнем, димом, водою, шумом. Пережитки ритуалу збереглися і в сучасному церковному шлюбному обряді: священик обмазує нареченого і наречену хрестом, обкурює їх димом ладану, наречені тримають при цьому запалені свічки.

Таїнство шлюбу — засіб впливу церкви на молодь і сім'ї віруючих, поширення релігійної моралі.

Священство

Релігійний похоронний обряд

В основі обряду лежить віра в існування душі та загробного життя. Церква перетворила смерть людини в знаряддя духовного впливу на підкорення людей, встановивши складну процедуру похоронних обрядів (панахиди, читання псалмів над покійником тощо).

Християнські свята своїми назвами зобов'язані дванадцяти місяцям року. І належать до так званих свят, що їх церква відзначає урочистими богослужіннями.

Різдво Христове — це одне з основних свят християнства. Своїм походженням воно зобов'язане євангельським міфам про дивне народження Ісуса Христа — сина божого і водночас людини.

Міф про народження Христа своїми джерелами сягає у первісні культові дії. У Стародавньому Єгипті, наприклад, 6 січня святкували день народження бога води, рослинності, володаря загробного світу — Осіріса. В Стародавній Греції 6 січня святкували народження Діоніса. 25 грудня — день народження давнього іранського бога сонця, чистоти й правди — Мітри. Утверджуючись у різних країнах, свято Різдво Христове вбирало в себе обряди і звичаї інших релігій, а також народних свят, набуваючи особливих рис, що відповідали християнським догмам.

До Київської Русі свято прийшло разом з християнством в X ст. і злилося з зимовим старослов'янським святом — святками.

Православна церква всіляко намагалася замінити святки святом Різдва Христова, але існуючі у східних слов'ян свята і звичаї укорінилися настільки глибоко, що вона змушена була поєднувати церковні свята з народними. Так, колядки церква поєднала з Євангельським міфом віфлеємської зірки, котра сповіщала про народження Христа. "Язичницькі" колядки перетворилися в ходіння христославів із зіркою по домівках. Для прославлення Христа широко залучалися діти. Віруючі віддячували їх подарунками. Православна церква відводила цьому святу дуже важливе значення. Різдво, згідно з ученням церкви, — це друга пасха.

Головне значення в догматичному змісті цього свята церква відводить вченню про народження Ісуса Христа, який з'явився з метою спокутування гріхів людей і для того, щоб вказати людству шлях до спасіння. Весь зміст свята, його урочистого богослужіння має своєю метою довести віруючим, що всі земні страждання — наслідок гріхів роду людського, а вихід із тяжкого земного життя — в досягненні блаженства в загробному світі.

Хрещення Господнє

Стрічення

Це слово присвячене міфічному представленню Богові батьками Ісуса Христа свого немовляти. Це "зустріч", яка відбулася ніби в Єрусалимському храмі на сороковий день після Різдва Христова.

Церква намагається зробити свято стрічення популярним серед віруючих. Мета його, як і будь-якого іншого церковного свята — поширення ідей християнства, "надання правди фактам" біографії Христа, підкреслення обов'язку для віруючих приносити в храм немовлят протягом 40 днів після народження.

Впроваджуючи свято стрічення, християнська церква намагалася відволікти народ від стародавніх культів. Римляни тоді в лютому святкували "очищення", покаяння, дотримували піст, вважаючи, що перед початком весняних польових робіт необхідно "очиститися від гріхів" і "нечистої сили" відповідними жертвоприношеннями духам і богам. Головний очисний обряд цього свята припадає на 2 лютого, коли люди на чолі з жерцями, озброївшись факелами, виганяли злих духів зимових холодів і хвороб. Саме 2 (15) лютого християнська церква і заснувала своє свято стрічення господнє, відрахувавши від Різдва Христова (25 грудня) сорок днів, необхідних для "очищення" Марії.

Прихильниками православ'я свято стрічення тривалий час не визнавалося. Тільки поступово православна церква змогла надати стріченню значення свята очищення. Воно стало урочисто святкуватись, супроводжуючись обов'язковими в цей день хрестовими ходами. Саме таким стало це свято на Русі, утвердившись в основному як церковне свято, у побуті ж віруючі відводили йому незначне місце: в народній свідомості стрічення знаменувало кінець зими і початок весни.

Вхід Господній в Єрусалим

Вознесіння Господнє

Трійця або п'ятидесятниця