Розділ XIII. Світові релігії

У наш час буддизм, попри багато існуючих історичних суперечностей у минулому, залишається символом миролюбства. Відомим є вислів Оги-перу про те, що кінець кінцем людство повинно зробити вибір між ученням буддизму та водневою бомбою.

Соціально-політичний підхід до проблеми війни і миру характерний головним чином для міжнародної буддійської організації "Азіатські буддисти за мир". Завдання цієї організації були сформульовані першим президентом хамбо-ламою С.Гомбоджавою у журналі "Буддисти за мир" за 1968 р.:

— забезпечити тісне співробітництво буддистів усього світу для зміцнення миру в Азії і в усьому світі;

— пропагувати і здійснювати ідеї миру, справедливості і людської гідності — суть вчення Будди;

— захищати і підтримувати національну незалежність і протистояти імперіалізму, колоніалізму і неоколоніалізму;

— протистояти агресивним військовим блокам та їх базам в Азії;

— сприяти повному роззброєнню та забороні виробництва, випробування, накопичення і використання термоядерної зброї та інших засобів масового знищення;

— захищати права людини шляхом ліквідації голоду, злиденності, неосвіченості, расової та соціальної дискримінації, несправедливого економічного порядку і релігійної нетерпимості та сегрегації;

— підтримувати співробітництво з іншими миролюбними рухами релігійних та нерелігійних організацій, що мають подібні цілі.

У зверненні до буддистів і всіх народів, прийнятому на VI Генеральній конференції організації, яка відбулася у серпні 1982 р. в Улан-Баторі, наголошується на необхідності посилити рух проти небезпеки війни і гонки озброєнь, за роззброєння заради безпеки і священного права народів на мирне і щасливе життя; вітати зобов'язання Радянського Союзу не застосовувати першим термоядерної зброї, забезпечити громадську підтримку вимог про надання подібних гарантій з боку інших ядерних держав; виявляти ініціативу і брати активну участь у мирних масових виступах на національному, регіональному, міжнародному рівнях; здійснювати підтримку реалізації завдань і цілей організації "Азіатські буддисти за мир", діяльності її національних центрів і комісій з роззброєння.

Проте практичний підхід цієї організації до проблеми війни і миру контрастує з теоретичним підходом, викладеним її провідними діячами, у тому числі членами виконкому цієї організації, у журналі "Буддисти за мир" — її офіційному органі. Наприклад, свою статтю "Мир — через терпіння і співіснування" голова одного з орденів секти Амрапура починає з висловлювань Дхаммапади, а потім подає оповідь про те, як Будда примирив ворогуючі армії на березі річки Рохини. На думку буддійських діячів, мир на землі зберігається завдяки існуванню ООН, діяльності ЮНЕСКО та міжнародного Олімпійського комітету. Він вважає, що і в подальшому необхідно спиратися на ці міжнародні організації, функції яких повністю відповідають духу буддизму; проте найважливішим інструментом побудови справжнього миру є вчення буддизму, і необхідно активніше поширювати його серед народів. Потім у статті ідуть посилання на місіонерську діяльність Ашоки, завдяки якій нібито встановився тривалий мир у Шрі Ланка, Греції, Центральній Азії, Сирії, Єгипті, Корінфі, Корі нах та ін.

Підхід до проблеми війни і миру, найбільш важливих проблем новітнього часу, яскраво висвічує специфіку буддійського світогляду, оскільки подібна аргументація про спроби досягнення миру і ліквідаиі'і воєн властива не тільки буддійським ченцям, а й політичним і суспільним діячам-буддистам. Філософська та світоглядна сутність буддійського підходу до проблеми побудови міцного миру рівнозначна. Це підкреслення домінанти моральних цінностей над економічними, політичними, ідеологічними програмами. Характерно, що за такого підходу абсолютно ігноруються історичні факти, в тому числі ті, які стосуються періоду правління Ашоки.

Слід визначити прогресивний вплив багатьох буддійських організацій країн Південної та Південно-Східної Азії, які беруть активну участь у боротьбі за встановлення миру на землі, формування нової політичної свідомості. На міжнародному форумі "За без'ядерний світ, за виживання людства", який відбувся 14— 16 лютого 1987 р. у Москві, президент Шріланкійського буддійського конгресу, віце-президент Азіатської буддійської конференції за мир сказав: "Тут зібралися представники багатьох світових релігій. Я, буддист із Шрі Ланки, передаю вам братерські привітання від Азіатської буддійської конференції за мир, Всесвітньої "Ради Сангха", індійського товариства "Маха Бод-хи".

Оскільки я, беручи участь у цій зустрічі, представляю буддизм, хотів би подати цій високій асамблеї буддійський аналіз проблеми, показати, як, виходячи з буддизму, ми можемо знайти відповідь на цю серйозну загрозу людству. Дозвольте мені процитувати кілька уривків із Священного вчення Будди, які безпосередньо пов'язані з проблемою війни і миру. 1 в цьому плані я згадую преамбулу Статуту ЮНЕСКО, де зазначено, "оскільки війна виникає у розумі людей, саме у розумі повинен бути досягнутий мир". За дві тисячі років до розробки Статуту ЮНЕСКО Будда заявив, що "свідомість є предтечею всього доброго та поганого. Щастя несуть слова та дії чистого розуму, нещастя відбувається в інших випадках. Тому найкращими ліками від зла є очищення людиною своєї свідомості".

У наш час релігійні діячі всього світу включаються у боротьбу за мир, розуміючи, що коли триватиме гонка озброєнь, світ неминуче чекає ядерна катастрофа.