Експериментальні шедеври в соціальній психології

Класичні експерименти в психології

Керівництво компанії прагнуло досягти високої продуктивності праці, а його менеджери були послідовниками популярної на той час наукової організації праці, однак коли вони пропонували робітникам більш ефективні методи праці, ті ставились до новацій негативно, вважали, що їх хочуть перетворити на роботів, і відмовлялися слідувати рекомендаціям.

Під час Хоторнських експериментів було проведено серію досліджень за сприяння Гарвардської школи ділового адміністрування (1927-1932), результати яких згодом лягли в основу курсів з психології та менеджменту. Найбільш відомим став експеримент, предметом якого була продуктивність праці 5 жінок, які працювали в окремому приміщенні на умовах оплати за виконану роботу. Вимірювання продуктивності праці цих жінок проводилось упродовж 23 періодів, тривалістю від 3-4 до ЗО тижнів. Кількість перерв для відпочинку та обідів постійно змінювали.

Результати цього дослідження були представлені дослідниками, які брали в ньому участь. Невдовзі ці результати стали широко відомі, перетворились на своєрідне Євангеліє для курсів психології та менеджменту.

Працівниці реагували на будь-які зміни в роботі (кількість та тривалість перерв для відпочинку чи прийому їжі, їх скорочення, навіть повна ліквідація перерв) підвищенням продуктивності праці. Сумарний результат дослідження полягав у тому, що впродовж перших найбільш часто згадуваних у літературі періодів продуктивність праці працівниць неухильно зростала, не залежала від кількості перерв на відпочинок і досягла рівня на 30-40 % вище від початкового, який був встановлений на початку експерименту. Зокрема, на початку 12-го періоду робітниць позбавили скороченого дня в суботу, двох планових перерв, якими вони могли користуватись під час 11-го періоду. Тим не менш, продуктивність праці зросла на 11 %. На 13-му періоді кількість перерв було відновлено і робітниці почали отримувати на обід напої за рахунок компанії. Все це привело до підвищення продуктивності праці на 4 %.

Дослідники дійшли висновку, що конкретні особливості графіку роботи та зміни, які вносились упродовж 13 періодів, не мали значення, а продуктивність праці зросла завдяки покращенню стосунків між працівниками в самій групі та їх безпосереднім керівником. Мейо та його колеги вважали, що особливий статус працівниць, їх "окремість" від інших робітників зміцнили "корпоративний дух" у групі, сприяли її згуртованості. Члени групи несподівано відчули, що керівник проявляє до них увагу, поводиться привітніше, хоче дізнатись їхню думку, цікавиться їхніми пропозиціями. До того ж нова система оплати, що прив'язувала заробіток до продуктивності групи, а не всієї фабрики, зумовили процес утворення нових групових норм, які полягали у підвищенні продуктивності праці, взаємодопомозі, більш позитивному ставленні до керівництва. До того, як виявилось в тих дослідженнях, що проводились на Хоторнському підприємстві одночасно (1931-1932 рр.), працівниці отримали своєрідне звільнення від тих норм, які стримували продуктивність праці, так чи інакше діяли на підприємстві та нав'язувались працівниками один одному (через дорікання як на вербальному, так і на невербальному рівнях) в інших підрозділах.

Критика Хоторнських досліджень. При вивченні даних про дослідження окремі психологи (зокрема, С. Мілграм) зазначали, що робітники могли бачити в психологах "шпигунів", які діяли в інтересах керівництва компанії, тож вони підвищували продуктивність праці зовсім не через причетність до дослідження, як про це подумали психологи.

У дослідженні не було контрольної групи, в якій умови праці були незмінними. Дослідники, що уважно вивчили перші звіти хоторнських експериментаторів, стверджували, що все було не так однозначно, як про це тенденційно повідомляли інтерпретатори досліджень. Виявилось, що працівниці не були наївними, добре розуміли ситуацію і не вельми піддавались маніпуляціям з боку керівництва щодо хорошого ставлення та уваги до їхньої роботи. Така інтерпретація подій склалась для студентів і панує з того часу в підручниках. Працівниці перебували під неявним тиском із боку керівництва і були змушені підвищувати продуктивність, щоб зберегти свої деякі привілеї, що були зумовлені участю в дослідженні, з певною надією, що це допоможе всім робітникам і приведе до покращання умов для всіх на фабриці.

Також ретельні дослідники встановили, що коли впродовж однієї тривалої серії дві працівниці почали проявляти вороже та неконструктивне ставлення, їх замінили іншими працівницями, які проявляли більшу готовність сприяти успіху дослідження. До того ж найбільш серйозний стрибок у продуктивності праці (за всі 23 періоди спостережень) відбувся за цими згаданими "кадровими" перестановками, а другий, так само значний, припав уже на період Великої депресії, що само по собі робило для працівниць їхню роботу цінною та привабливою.

Тим не менш, важливість Хоторнської саги є незаперечною. Дослідники вважають, що її значення не обмежується висновками, що умови контрольної і експериментальної групи не повинні відрізнятись, а групи взагалі не повинні перебувати в таких умовах, щоб відчувати себе об'єктами особливої уваги та спостереження (що саме розглядається як хоторнський артефакт). Соціальні стосунки і моральний дух працівників також завжди відіграють вирішальну роль.

Психологи повинні розуміти закономірності соціальної взаємодії між досліджуваним та експериментатором. Хоторнські дослідження показали, що учасники дослідження, як в лабораторії, так і в реальних умовах, не є пасивними учасниками експериментальних маніпуляцій, вони свідомі люди, які знають, що їхні дії можуть спричинити певні наслідки, і вони, турбуючись про це, здатні діяти, не поступаючись експериментаторам у своєму прагненні дати подіям певну заплановану ними самостійно логіку.

До того ж коли ознайомлюємось з психологічними дослідженнями, ми маємо вдумливо розібратись у методології дослідника, втому впливі, який міг виникнути через різноманітні мотиви учасників, і на цій основі давати оцінку дослідженню. Споживачі психологічних експериментів мають бути більш уважними щодо того інтелектуального продукту, який їм пропонується.

Наступний розділ:

Парадокс Лап'єра

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експериментальні шедеври в соціальній психології“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія розвитку експериментальних досліджень у психології

  • Автори першого психологічного закону: Густав Теодор Фехнер і Ернст Вебер

  • Герман фон Гельмгольц - "дитя сонця"

  • Невтомний дослідник Френсіс Гальтон

  • Вільгельм Вундт - організатор першої психологічної лабораторії

  • Герман Еббінгаус – дослідник пам'яті

  • Суперники Вільгельма Вундта

  • Карл Штумпф

  • Перші експериментатори в США

  • Джеймс Болдуїн

  • В. М. Бехтерев та його експериментальні проекти

  • Експериментальний метод і його закони

  • Експеримент і його види

  • Бездоганний та хороший експеримент

  • Лабораторна культура, її розвиток та наслідки

  • Етичні ризики у психологічних експериментах

  • Класичні експерименти в різних галузях психологи

  • Експеримент С. Велінса про вплив фальшивих когнітивних ознак на емоційні стани та оцінки

  • Феномен Б.В. Зейгарник: запам'ятовування завершених і незавершених дій

  • Експерименти у віковій психології

  • Найтриваліші психологічні дослідження

  • Експериментальне вивчення немовлят

  • Дослідження природи любові (експерименти Г. Харлоу)

  • Окремі експериментальні епізоди

  • Феномен "гіркої цукерки" та інші експерименти В. І. Асніна

  • Дослідження інтелектуальних дій

  • Експериментальні дослідження у психології особистості

  • Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки

  • Персонологи як експериментатори

  • Типові помилки в персонологічних дослідженнях

  • Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості

  • Експерименти в соціальній психології

  • Класичні експерименти в соціальній психології

  • Механізми групової поведінки

  • Феноменологія прийняття групових рішень

  • Групові ефекти та їх дослідження

  • Сприйняття та розуміння людьми одне одного: класичні експерименти

  • Класичний експеримент О.О. Бодальова в авторському варіанті

  • Аналіз результатів дослідження

  • Експериментальні шедеври в соціальній психології
  • Парадокс Лап'єра

  • Експерименти Музафера Шерифа(1935, 1937)

  • Експерименти Соломона Аша

  • Експеримент Стенлі Мілграма (1963)

  • Експерименти Сержа Московічі

  • Видатні психологи-експериментатори XX століття

  • Джон Боулбі – дослідник беземоційного характеру

  • Експерименти Музафера Шерифа

  • Соціальні резонанси Курта Левіна

  • Експериментальні події Стенлі Мілграма

  • Артефакти психологічних експериментів

  • Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців

  • Післямова

  • Додатки

  • Література