Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень

Актуальні питання кримінального процесу України

Але, на нашу думку, судам надано помилкове тлумачення кримінального провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цьому словосполученні.

За пунктом 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Воно може здійснюватися щодо одного правопорушення, а може бути об'єднаним з іншими самостійними, різних спрямувань, різними об'єктами, наявністю потерпілих, яким завдано шкоди, і відсутністю потерпілих, де шкода завдана суспільним і державним інтересам. Ці кілька кримінальних проваджень об'єднаних в одне у зв'язку з тим, що обвинувачується у цих правопорушеннях одна особа. Орієнтування судів на те, що у такому разі не можна укласти угоду про визнання винуватості за епізодом, де шкода завдана державним чи суспільним інтересам і немає потерпілого, і виділити цей епізод в окреме провадження, у всякому разі нелогічно. Тим більше, що надалі не виключається можливість укладення угоди про визнання винуватості в таких випадках за умови, якщо першими угоди про примирення будуть укладені з потерпілими за іншими епізодами, і провадження у них будуть виділені в окремі, а у залишеному кримінальному провадженні, де немає потерпілого і є підстави, то укладається угода про визнання винуватості. Чому не можна навпаки - укласти угоду про визнання винуватості і виділити ці матеріали в окреме провадження - не роз'яснюється.

Можна пояснити цю ситуацію на прикладі. Якщо особа обвинувачується у вчиненні трьох квартирних крадіжках, де є троє потерпілих, обвинувачується ще й за ч. 2 ст. 307 КК України у виготовленні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та у збуті наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, звернулась до прокурора з клопотанням, в якому запропонувала укласти угоду про визнання винуватості, оскільки вона має намір викрити всю схему злочинних дій злочинної організації за виготовлення і збут наркотичних засобів, то відмова в укладенні такої угоди порушує диспозитивне право як підозрюваного, на вибір у вирішенні його долі, так і прокурора, який не дотримується суспільного інтересу.

Думка Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не має сили закону. Прокурорам в такому разі радимо користуватися ч. 6 ст. 9 КПК України, яка передбачає аналогію права: якщо КПК України неоднозначно регулює питання кримінального провадження - застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Однак слушною є надана Вищим спеціалізованим судом України нижчестоящим судам пропозиція щодо застосування поняття "суспільні інтереси", яке неодноразово зустрічається в нормах КПК України, особливо в Розділі щодо проваджень на підставі угод. Водночас матеріальне кримінальне право, зокрема Особлива частина КК України використовує термін "громадські інтереси". На думку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: "незважаючи на те, що ці словосполучення різняться семантично, у контексті КПК їх слід розуміти як тотожні".

За змістом угода про визнання винуватості повинна обов'язково містити:

• беззастережне визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї винуватості;

• обов'язки підозрюваного, обвинуваченого щодо співробітництва у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце).

Вважається можливим у зміст угоди про визнання винуватості включати й інші умови: відшкодування шкоди чи загладжування вини, інші дії, вчинення яких не суперечить закону, є правомірними, реальними, які сприяють виправленню винної особи та слугують суспільним інтересам.

На стадії судового провадження у підготовчому судовому засідання, де розглядаються угоди, присутність прокурора є обов'язковою. Без нього ця угода не може бути розглянута, оскільки він є її стороною. У судовому провадженні прокурор:

• підтримує свою позицію щодо укладення угоди про визнання винуватості й обґрунтовує її законність і суспільний інтерес;

• переконується у виконанні обов'язків суду щодо здійснення певних процесуальних дій, невиконання яких при оскарженні вироку є підставою для його скасування;

• у випадку можливої відмови суду у затвердженні угоди надає аргументовану пропозицію про повернення обвинувального акта для завершення досудового розслідування чи підготовки до судового розгляду та призначення дати розгляду кримінального провадження.

Якщо після укладення угоди про визнання винуватості до розгляду її у підготовчому судовому провадженні з'явилися підстави, які не були до цього відомі і які унеможливлюють складання такої угоди, прокурор (як і обвинувачений) мають право відмовитися від неї. В такому разі суд повинен ухвалою закрити провадження щодо розгляду угоди та призначити судовий розгляд обвинувачення або на прохання прокурора повернути йому обвинувальний акт для завершення досудового розслідування.

Підстави для оскарження вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості, для прокурора обмежені і передбачені винятково у випадках:

• призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди;

• затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути складена.

Ухвалення вироків на підставі угод є новелою чинного КПК України і підтверджує волю держави, яка в певних випадках відмовляється від своїх прав публічного вирішення кримінальних відносин і надає право сторонам самостійно, на свій розсуд, більш раціонально й успішно, але в межах закону, вирішувати кримінальні спори.

Такий порядок розгляду кримінальних проваджень має в основі лише мирне врегулювання конфлікту з обопільним покладенням обов'язків на сторони і корисний як для потерпілого, так і для засудженого, а також в цілому для держави і суспільства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень“ на сторінці 14. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Реформування та сучасний стан кримінального процесуального законодавства

  • Глава 2. Актуальні питання реалізації загальних засад кримінального провадження

  • Реалізація засад кримінального провадження

  • Глава 3. Реалізація функцій суду, сторони обвинувачення, захисту та інших учасників кримінального провадження

  • Суд і його місце в системі кримінальної процесуальної діяльності

  • Сторона обвинувачення та реалізація нею своїх функцій

  • Сторона захисту та її правовий статус у кримінальному провадженні

  • Потерпілий та його представник

  • Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження

  • Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні

  • Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)

  • Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні

  • Поняття доказів у кримінальному провадженні, процесуальні джерела їх отримання

  • Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження

  • Поняття оцінки доказів та її значення для процесу доказування

  • Глава 5. Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування запобіжних заходів

  • ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Особливості початку досудового розслідування

  • Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як напрям діяльності прокурора у кримінальному провадженні

  • Слідчий суддя як суб'єкт контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

  • Глава 7. Особливості правової регламентації проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій

  • Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій

  • Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

  • Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування

  • Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування

  • Процесуальні особливості відновлення досудового розслідування

  • Закінчення досудового розслідування

  • СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

  • Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень
  • Глава 10. Особливості кримінального провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій

  • Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження

  • Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

  • Порядок і строки апеляційного оскарження

  • Подання прокурором заперечень на апеляційну скаргу

  • Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

  • Процесуальний порядок апеляційного розгляду та письмового апеляційного провадження

  • Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

  • Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

  • Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни

  • Порядок і строки касаційного оскарження. Зміст та структура касаційної скарги

  • Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

  • Розгляд кримінального провадження судом касаційної інстанції

  • Глава 11. Провадження у верховному суді України та за нововиявленими обставинами

  • Судове провадження за нововиявленими обставинами

  • МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  • Надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій

  • Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

  • Кримінальне провадження у порядку перейняття

  • Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб

  • Список рекомендованих джерел