• строку її відшкодування;
• можливого переліку дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний (обвинувачений) зобов'язаний вчинити на користь потерпілого та строк їх вчинення.
Які обов'язки та повноваження має прокурор стосовно укладення угоди про примирення?
Чинне процесуальне законодавство передбачає оновлену роль держави у кримінально-правових відносинах: прокурор як представник держави завжди присутній у кримінальному судочинстві. Але в окремій категорії проваджень (саме щодо угод про примирення) держава визнає інтерес потерпілого пріоритетним і поступається верховенством при вирішенні питання щодо наслідків кримінального правопорушення. Отже, у прокурора залишається лише функція контролю за законністю дій сторін, які укладають угоду про примирення.
Можна спостерігати специфічність повноважень прокурора (слідчого) у провадженнях на підставі угод на кожній стадії судочинства:
• 1) на стадії досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, за наявності підстав для укладення угоди про примирення:
– поінформувати підозрюваного, потерпілого про їх право на примирення;
– роз'яснити закон та механізм реалізації такого права;
– не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення;
• 2) при представленні сторонами укладеної угоди про примирення:
– у випадку її невідповідності вимогам закону роз'яснити їм, які порушення закону допущені, та можливі наслідки судового розгляду такої угоди;
– скласти або затвердити обвинувальний акт та разом з угодою, складеною з додержанням вимог закону, або з угодою, яка не відповідає цим вимогам, але сторони, які її уклали, наполягають на надісланні її в такому вигляді до суду, скерувати їх до суду.
Кримінальний процесуальний закон не надає права прокурору відмовити з будь-якої причини сторонам, які уклали угоду про примирення, щодо направлення її до суду разом з обвинувальним актом. Також прокурор уповноважений надавати оцінку додержанню вимог закону при укладенні угоди про примирення в обвинувальному акті та висловлювати власну думку суду при направленні в суд угоди щодо неможливості її затвердження.
За ч. 2 ст. 474 КПК України судом розглядаються угоди у підготовчому судовому засіданні з обов'язковою участю сторін угоди. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для їх розгляду.
Відтак, закон певною мірою допускає можливість судового провадження щодо угоди про примирення без прокурора, який не є стороною цієї угоди, і якщо він не з'явиться до суду при одержанні повідомлення про слухання. Такий випадок можливий лише при розгляді угоди про примирення, складеної у кримінальному провадженні приватного обвинувачення. У справах публічного обвинувачення при будь-якому судовому провадженні прокурор зобов'язаний брати участь, оскільки розглядається висунуте ним обвинувачення, де він і повинен висловити власну думку щодо відповідності закону угоди про примирення.
До речі, роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2012 року № 223-1679/0/4-12 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод" надана рекомендація всім судам: "З огляду на затвердження прокурором обвинувального акта та можливість оскарження ним вироку суду першої інстанції на підставі угоди, в тому числі й угоди про примирення, його участь у судовому засіданні під час її розгляду має бути обов'язковою".
На стадії оскарження вироку суду, яким затверджена угода про примирення між підозрюваним (обвинуваченим) і потерпілим, прокурор за п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України має право оскаржити його в апеляційному порядку "виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути".
Отже, законодавець обмежив право прокурора на апеляційне оскарження вироку суду, яким затверджено угоду про примирення, виключно єдиним випадком, коли за обставинами і правовою кваліфікацією кримінального провадження така угода не може бути укладена. Якщо ж укладеною угодою чи судом неправильно застосована норма кримінального права (наприклад щодо призначення міри покарання, що не відповідає узгодженій або визначена з порушенням вимог КК України), прокурор безпідставно позбавлений права на оскарження незаконного судового рішення в будь-якому порядку.
З метою усунення помилок при застосуванні інституту примирення при звільненні від кримінальної відповідальності та при укладенні угоди про примирення треба розуміти наступне.
За підставами й умовами, визначеними у ст. 46 КК України, якщо підозрюваний і потерпілий примиряються, кримінальне провадження закривається судом, вирок не ухвалюється і підозрювана особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі клопотання прокурора. У випадку складення угоди про примирення до суду направляється обвинувальний акт з угодою, й у разі її затвердження судом ухвалюється обвинувальний вирок, в якому обвинуваченому призначається узгоджене сторонами угоди кримінальне покарання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень“ на сторінці 12. Приємного читання.
