• якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
• укладення угоди не було добровільним;
• очевидна неможливість виконання взятих обвинуваченим на себе зобов'язань;
• відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Оскільки однією з обставин відмови суду в затвердженні угоди є невідповідність умов угоди інтересам суспільства, а в чому заключається ця невідповідність, які критерії при цьому враховуватиме суд, не уточнюється, фактично суд може в будь-яких випадках застосувати цей пункт для відмови, тим більше, що ухвала суду про відмову оскарженню не підлягає та виключає повторність звернення з такою угодою у цьому кримінальному провадженні.
Для усунення таких випадків у сторін залишається один важіль: при укладенні угоди у його пунктах наголошувати на цьому суспільному інтересі. Прокурору при цьому можна посилатися на вимоги ст. 470 КПК України, а також активно відстоювати свою позицію в суді, підготувати й привести максимально переконливі доводи в наявності і суттєвості такого інтересу.
Наслідки укладення і затвердження угоди, розуміння яких сторонами угоди обов'язково зазначаються у її змісті, передбачені ст. 473 КПК України, а саме:
• 1) для обох сторін угоди обмеження права оскарження вироку в апеляційному і касаційному порядках (ст.ст. 394, 424 КПК України);
• 2) для обвинуваченого (підозрюваного), крім того, відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України (право на судовий розгляд, де прокурор повинен довести кожну обставину, право мовчати, що для суду не матиме жодного доказового значення, право допиту свідків обвинувачення і виклик свідків, що свідчать на його користь, подання доказів, право мати захисника) при укладенні обох угод;
• 3) для потерпілого, крім того:
– позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення;
– позбавлення права змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Свою специфіку має і апеляційне оскарження вироків, якими затверджені угоди (ст. 394 КПК України);
• 4) для обвинуваченого щодо затверджених угод про визнання винуватості виключно з підстав:
– а) призначення судом покарання більш суворого, ніж узгоджене сторонами;
– б) ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначене покарання;
– в) невиконання судом вимог частин 4, 6, 7 ст. 474 КПК України:
– щодо роз'яснення його права на судовий розгляд, де прокурор повинен довести кожну обставину кримінального правопорушення;
– його право мовчати і це мовчання не може мати доказового значення;
– право мати захисника, в тому числі безоплатного або захищатися самому;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень“ на сторінці 8. Приємного читання.
