• інша особа, уповноважена законом та установчими документами;
• працівник юридичної особи (за дорученням керівника юридичної особи) за довіреністю на представництво;
• особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні за угодою на представництво.
Отже, між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим) угоди про примирення за ч. 3 ст. 469 КПК України укладаються щодо:
• кримінальних проступків (які будуть визначені законом України про кримінальні проступки);
• злочинів невеликої та середньої тяжкості, які за ст. 12 КК України передбачають максимальну міру покарання до 5 років позбавлення волі);
• кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
Стаття 477 КПК України, яка надає перелік кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, передбачає злочини не тільки нетяжкі чи середньої тяжкості, а й тяжкі (наприклад, ч. 2 ст. 152 КК України, зґвалтування за обтяжуючих обставин). Але оскільки провадження у цих злочинах віднесені до приватного обвинувачення за обставин, які вказані в цій статті, угоди про примирення можуть укладатися незалежно від тяжкості злочину.
Закон передбачає умови укладення угоди про примирення. Вона укладається:
• 1) тільки з ініціативи потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого);
• 2) домовленості щодо положень цієї угоди можуть здійснювати:
– самостійно потерпілий, підозрюваний (обвинувачений);
– захисник, представники, законні представники кожної сторони, які після цього погоджують її із сторонами угоди;
– за участю цивільного позивача, цивільного відповідача;
– за допомогою іншої особи (наприклад медіатора) з погодженням сторін угоди. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 65 КПК України особи, які брали участь в укладанні та виконанні угоди про примирення у кримінальному провадженні, не можуть бути допитані як свідки про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення.
У кримінальному провадженні, в якому беруть участь кілька потерпілих від одного й того самого кримінального правопорушення, угоду може бути укладено лише з усіма потерпілими. При цьому укладається одна угода, в якій може бути зазначено різні вимоги потерпілих до підозрюваного, обвинуваченого щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строку її відшкодування чи переліку дій, не пов'язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язаний вчинити щодо потерпілого (потерпілих), але обов'язково має бути зазначено про узгоджене між сторонами (усіма потерпілими та підозрюваним, обвинуваченим) покарання, їх згоду на призначення такого покарання або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.
Якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими, угоду може бути укладено з одним чи кількома потерпілими. У такому випадку угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо, а кримінальне провадження, щодо якого сторони досягай угоди, підлягає виділенню в окреме провадження у порядку, визначеному положеннями ст.ст. 217, 334 КПК України.
Угода про примирення не може бути укладена з ініціативи слідчого, прокурора або судді.
Специфічністю угоди про примирення за змістом є обов'язковість визначення:
• розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень“ на сторінці 11. Приємного читання.
