Розділ «Тема №3. Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність»

Тільки особиста (персональна) відповідальність за адміністративні правопорушення здатна здійснювати такі функції покарання, як осуд, попередження, виправлення, перевиховання особи.

Встановлення особистої вини, форм її прояву - є основною умовою (суб'єктивною підставою) застосування відповідальності, покарання.

В офіційному визначенні адміністративного проступку зафіксована ще одна ознака "посягання", що свідчить про матеріальний зміст адміністративного проступку. Сам факт посягання передбачає завдання шкоди суспільним відносинам. Тому, якщо такого посягання на суспільні відносини, які охороняє адміністративне законодавство немає, то відсутнє і адміністративне правопорушення.

Названі ознаки адміністративного правопорушення, закріплені в праві і у сукупності, становлять юридичний склад, що є єдиною підставою адміністративної відповідальності правопорушника.

Склад адміністративного правопорушення характеризують чотири елементи:

1. об'єкт;

2. об'єктивна сторона;

3. суб'єкт;

4. суб'єктивна сторона.

Об'єкт протиправного посягання - це основний елемент складу адміністративного правопорушення. Ним є суспільні відносини, що регулюються нормами права різних галузей і охороняються заходами адміністративної відповідальності.

Об'єктом посягання адміністративного проступку може бути і сама людина як живий організм, особа, її здоров'я, честь і гідність. Як адміністративний проступок розглядається й посягання на власні інтереси та блага винного суб'єкта. Так, незаконне передавання заборонених предметів (наркотиків, спиртних напоїв) особам, які утримуються у виправно-трудових установах, ухилення від обстеження та профілактичного лікування осіб, що хворіють на венеричні хвороби, вживання неповнолітніми наркотиків без призначення лікарів є адміністративними проступками.

За мірою узагальнення відносин, що охороняються адміністративною відповідальністю, розподіляють такі види об'єктів складу правопорушення: загальний, родовий і безпосередній.

Загальний об'єкт - це виключна сукупність суспільних відносин, що виникають у сфері державного управління і врегульовані нормами адміністративного та інших галузей права й охороняються нормами, що містяться в Особливій частині II розділу Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Родовий об'єкт характеризує загальні ознаки певної групи правопорушень, що посягають на однорідні суспільні відносини. Родовий об'єкт, зазвичай, розкривається в назві окремого розділу Кодексу України про адміністративні правопорушення. Наприклад, охорона праці і здоров'я населення (рл. 5), встановлений порядок управління (рл. 15); громадський порядок і громадська безпека (рл. 14).

Безпосередній або конкретний об'єкт пов'язаний з реальним та об'єктивно-існуючим правопорушенням (дрібне хуліганство, браконьєрство).

Безпосередні об'єкти адміністративних правопорушень різноманітні. Це, наприклад, правила і врегульовані ними відносини у сфері гарантування безпеки руху транспортних засобів; придбання, зберігання та використання зброї, вибухових речовин та інших об'єктів дозвільної системи; обігу валюти та Ін.

Об'єктивні ознаки, що характеризують зовнішню сторону правопорушення, загалом складають поняття об'єктивної сторони проступку.

Об'єктивна сторона складу правопорушення характеризує це правопорушення як антигромадський акт поведінки порушника норми адміністративного права і проявляється в дії або бездіяльності, її наслідках і причинному зв'язку між вчиненим діянням і протиправним результатом, що настав.

До обов'язкових ознак об'єктивної сторони належать: діяння (дія або бездіяльність); наслідки його вчинення; причиновий зв'язок між діянням та наслідками; факультативні ознаки: час, місце, спосіб, знаряддя вчинення правопорушення, засіб, обстановка вчинення правопорушення.

Центральне значення має така ознака об'єктивної сторони правопорушення, як діяння. Вона проявляється у "антиправовій" дії чи бездіяльності.