Розділ «Тема №12. Умови i порядок міграції в Україну іноземців та осіб без громадянства»

1. Загальні положення про імміграцію в Україну іноземців та осіб без громадянства

Основним джерелом, яке дає тлумачення термінів, що будуть використовуватися при вивчені теми, є Закон України від 7 червня 2001 року "Про імміграцію". У цьому Законі (ст. 1) наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;

іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання;

- квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року;

- дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію;

- посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні;

- імміграційна віза - позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд В Україну для постійного проживання;

- паспортний документ - документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і визнається Україною; законні представники ~ батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов'язки опікунів і піклувальників.

Законодавство про імміграцію в Україні (ст. 2 Закону) складається з:

1) Конституції України, а саме:

ст. 4 КУ. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом;

ст. 25 КУ. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство:

ч. 2 ст. 26 КУ. Іноземцям та особам без громадянства може бути наданий притулок у порядку, встановленому законом;

ст. 33 КУ. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

2) Закону України "Про імміграцію" та інших нормативно-правових актів, що не повинні їм суперечити.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Правовий статус іммігранта в Україні (ст. З Закону) визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.