Розділ «Тема №16. Управління адміністративно-політичною сферою»

1. Управління обороною

Оборона України - це комплекс політичних, економічних, екологічних, воєнних, соціальних і правових заходів щодо забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу України.

Метою оборони України є створення необхідних умов для запобігання воєнному нападу і збройної відсічі можливій агресії проти України у будь-який час і за будь-яких обставин.

Воєнна доктрина України грунтується на тому що держава:

o не визнає війну як засіб розв'язання міжнародних проблем;

o прагне до нейтралітету й дотримання неядерних принципів, не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї;

o не має територіальних претензій до жодної держави і не вбачає у жодному народові образ ворога;

o ніколи першою не розпочне бойових дій проти будь-якої країни, якщо сама не стане об'єктом агресії.

Основи організації оборони України та повноваження державних органів щодо її забезпечення, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб стосовно здійснення обороноздатності країни встановлені Законом України від б грудня 1991 року "Про оборону".

Формування і проведення воєнної політики України, законодавче регулювання питань сфери оборони та військового будівництва здійснюються виключно Верховною Радою України.

Виключно законами України визначаються організація Збройних Сил України, правовий режим воєнного стану та вирішуються інші питання у сфері оборони.

Президент призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань, здійснює керівництво у сфері оборони держави та приймає рішення у цій сфері, що в подальшому затверджуються законодавчим органом. Президент України є Головою Ради національної безпеки і оборони України.

Організація оборони, крім формування воєнної політики і воєнної доктрини, складається з:

o розвиток у воєнної науки, прогнозування та оцінку воєнної загрози чи загрози воєнного нападу, здійснення відповідних заходів на міжнародній арені для запобігання агресії;

o підготовки, розвитку, формування структури і забезпечення необхідної чисельності Збройних Сил України, підтримання їх боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності;

o вироблення і проведення військово-технічної політики; підготовки населення і території країни до оборони та ін.

Кабінет Міністрів України керує діяльністю підпорядкованих йому органів та організацій щодо забезпечення оборони, оснащення Збройних Сил України озброєнням, військовою технікою, іншими матеріальними засобами, формує загальнодержавну політику в сфері національної безпеки та оборони, у процесі чого здійснює кооперацію з іншими органами (РНБО, у нормотворчій активності - з ВРУ, місцевими державними адміністраціями).

Міністерство оборони України здійснює керівництво бойовою, оперативно-технічною та морально-психологічною підготовкою військ, воєнною наукою, проводить військово-наукові дослідження, організує і забезпечує військово-патріотичне виховання особового складу, здійснює координаційні, контрольні та інші повноваження у сфері оборони.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують: