Розділ «2. Адміністративно-процесуальні відносини»

а) конфліктні (складаються в ході юрисдикційних проваджень: адміністративно-позовного, виконавчого, дисциплінарного та ін.);

б) неконфліктні (виникають при здійсненні управлінських проваджень: ліцензійного, наглядового, дозвільного, атестаційного тощо).

5. Залежно від виконуваних функцій та завдань адміністративно-процесуальні правовідносини класифікуються на:

а) регулятивні правовідносини - супроводжують нормальний процес реалізації суб'єктивних прав та виконання юридичних обов'язків у адміністративно-процесуальній сфері. Даний вид правовідносин відображає усі правомірні аспекти організації адміністративних проваджень. їх головна функція - побудова та упорядкування соціальних зв'язків необхідних для всебічного, об'єктивного, неупередженого та своєчасного вирішення адміністративної справи. До розряду регулятивних відносяться практично всі адміністративно-процесуальні правовідносини неконфліктного характеру.

б) охоронні правовідносини - виникають на основі зіткнення інтересів учасників адміністративного процесу. Вони завжди містять у собі як елемент юридичного конфлікту, так і спосіб його подолання, їх призначення полягає у гарантуванні, захисті та забезпеченні нормального функціонування регулятивних адміністративно-процесуальних правовідносин. Вказана функція реалізується за допомогою застосування заходів адміністративно-процесуального примусу, зокрема: - попередження (особистий огляд, огляд і вилучення речей, документів, відсторонення від керування транспортними засобами); - припинення (адміністративне затримання, видалення із зали, де проходить судове засідання); - примушення до виконання юридичного обов'язку (привід, тимчасове вилучення доказів).

6. За кількістю учасників адміністративно-процесуальні правовідносини поділяються на:

- двосторонні;

- багатосторонні.

7. Відповідно до суб'єктного складу (складу учасників) можна виділити адміністративно-процесуальні правовідносини:

- між органами публічної влади, що знаходяться між собою у відносинах службового підпорядкування;

- між органами публічної влади, які знаходяться на однаковому організаційно-правовому рівні;

- між органами публічної влади, що знаходяться на різному організаційно-правовому рівні, але не перебувають у відносинах службового підпорядкування;

- між органами публічної влади та підпорядкованими їм підприємствами, закладами й установами (наприклад, відносини між адміністрацією та підприємством);

- між органами публічної влади та державними підприємствами, закладами, установами, котрі не знаходяться у їх організаційному підпорядкуванні (прикладом можуть слугувати адміністративно-процесуальні правовідносини між органом Державної податкової служби та підприємством державної форми власності);

- між органами публічної влади та недержавними організаціями, підприємствами, закладами, установами (такими є відносини з приводу реєстрації об'єднань громадян у Міністерстві юстиції України);

- між органами публічної влади і громадянами.

8. Спосіб дії зобов'язаного суб'єкта покладається в основу виділення двох типів адміністративно-процесуальних правовідносин:

- активний тип. До цього типу належать правовідносини, в рамках яких зобов'язаний суб'єкт повинен здійснити активні дії. Саме у такий спосіб виконується обов'язок органів Фонду державного майна України протягом десяти днів затвердити і довести до заінтересованих осіб поданий на його розгляд Проект плану приватизації державного майна.

- пасивний тип правовідносин передбачає утримання зобов'язаної сторони від вчинення активних дій. Так, згідно зі ст. 245 КАСУ, не допускається перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових нормативно-правових актів, які посилюють відповідальність фізичної особи.

9. За характером взаємодії учасників виділяють горизонтальні та вертикальні адміністративно-процесуальні правовідносини: