Розділ 5. Особливості діяльності міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

Отже, дії адміністративного правопорушника не завдають суспільним відносинам, які охороняються законом, суттєвої шкоди і не мають, таким чином, значної суспільної небезпечності. Вони малозначні і не містять ознак явної неповаги до суспільства, тому караються правовими нормами, що передбачають адміністративну відповідальність.

2. Склад правопорушення "Вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми" (ст. 17З КУпАП)

Ця стаття встановлює відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений.

Суспільна небезпека цього правопорушення полягає, перш за все, у його значній поширеності. Так, за даними дослідження, проведеного в Україні Київським міжнародним інститутом соціології у 2010 р. на замовлення Світового банку, більше 30 % жінок зазнавали у житті фізичного насильства, причому 61 % з них-у сім'ї. За даними іншого дослідження, проведеного у 1995 р., близько 70 % жінок піддаються різним формам приниження і знущання в родині. Серйозну проблему становить насильство в сім'ї для органів внутрішніх справ; так, у 2010 р. вбивства, скоєні на сімейно-побутовому ґрунті, складали у Дніпропетровській області 43,3 % всіх умисних убивств. У середньому по Україні ця частина становить 22,4 %. Саме тому впродовж останніх років було прийнято низку законодавчих актів, спрямованих на протидію насильству в сім'ї. Так, у 2001 р. прийнято Закон України "Про попередження насильства в сім'ї", який дає поняття насильства в сім'ї як будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого як людини і громадянина і завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров'ю.

У травні 2003 р. Верховна Рада України доповнила Кодекс про адміністративні правопорушення ст. 1732 "Вчинення насильства в сім'ї". Зараз ця стаття має іншу назву, а саме "Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми".

Родовим об'єктом складу цього правопорушення є встановлені в суспільстві моральні засади функціонування сім'ї.

Безпосереднім об'єктом є фізичне, психологічне здоров'я та економічне благополуччя членів сім'ї.

Об'єктивна сторона діяння полягає у діях фізичного, психологічного чи економічного характеру, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений.

Роз'яснення щодо термінології, яка використовується у статті, викладено у ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї".

Так, під фізичним насильством у сім'ї слід розуміти умисне нанесення одним членом сім'ї іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Економічне насильство полягає в умисному позбавленні одним членом сім'ї іншого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я.

Це правопорушення може вчинятися також шляхом невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений.

Під захисним приписом слід розуміти спеціальну форму реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, що вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії щодо жертви насильства в сім'ї.

Суб'єктом адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї може бути фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку та є членом цієї сім'ї. Членами сім'ї можуть бути:

- подружжя;

- батьки (мати, батько) й дитина (діти);

- усиновителі (усиновитель) і усиновлений (усиновлені);

- дід (бабуся) і онук (онука);

- вітчим (мачуха) і пасинок (падчерка);