Розділ 5. Особливості діяльності міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

4. Склад правопорушення "Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пуншах і громадських місцях" (ст. 182 КУпАП).

З об'єктивної сторони це правопорушення характеризується порушенням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. З недавнього часу всі вищевказані вимоги регламентуються Законом України №1745 від 3 червня 2004 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму". Вказаним Законом внесено зміни до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", у ст. 24 якого визначено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

- здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

- забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

- вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, у таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинках і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Зазначеними законами забороняються і кваліфікуються за ст. 182 КУпАП такі діяння:

- у нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів;

- проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

Передбачені вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки: 1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, ЩО виключають проникнення шуму за межі таких приміщень; 3) попередження та/або ліквідація наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій; 4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень; 5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони; 6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; 7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань; 9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях затверджуються сільськими, селищними, міськими радами, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

5. Склад правопорушення "Заняття проституцією" (ст.181 КУпАП).

У червні 1987 р. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 181і "Заняття проституцією".

Об'єктом посягання проституції, на думку Л. В. Коваля, є моральне здоров'я суспільства. Ю. Є. Фомін вважає, що вона посягає на принципи моралі. П. Н, Бєлий об'єктом правоохорони ст.1811 КУпАП вважає громадський порядок та принципи моралі'. Ми ж вважаємо, що об'єктом правової охорони цього правопорушення є громадська мораль.

У загальному вигляді об'єктивну сторону такого діяння, як проституція, можна охарактеризувати як активні дії осіб, пов'язані з наданням відплатних сексуальних послуг невизначеним партнерам.

Проституція у буквальному перекладі з латинського означає "осквернення, збезчещення", що якнайкраще виражає аморальну сторону цього явища.

А. П. Дьяченко дає таке визначення проституції: "проституція це діяння, спрямоване на добування матеріальної вигоди, яке здійснюється у вигляді промислу шляхом вступу у статеві зв'язки"; або "систематичний (у вигляді промислу) вступ у статевий зв'язок за винагороду, який служить основним чи суттєвим додатковим джерелом засобів для обраного способу життя", або "професійне задоволення сексуальних потреб клієнта за плату".

З об'єктивної сторони проституція характеризується наявністю певних ознак. Але, як бачимо, більшість аргументів, наведених вище, стосуються виключно проституювання жінки з чоловіками. Ми ж дозволимо собі стверджувати, що на сучасному етапі поширене як чоловіче (джиголо), так і жіноче (повія) проституювання, причому як у гетеросексуальному, так і у гомосексуальному вигляді.

Отже, основні ознаки об'єктивної сторони проституції такі. По-перше, повинен бути наявним елемент відкритого продажу тіла. По-друге, проституція-це промисел, тобто джерело існування. По-третє, відсутність у проституйованої особи вільного статевого вибору. По-четверте, доступність проституйованої особи будь-якому бажаючому володіти нею за матеріальну винагороду. По-п'яте, це систематичність сексуальних відносин з різними партнерами. По-шосте, попередня домовленість щодо оплати (хоча ціна може бути заздалегідь і не названою). По-сьоме, емоційна байдужість до статевого партнера.

При цьому слід ураховувати, що: сексуальні послуги - це дії, які спрямовані на задоволення статевих потреб людини; оплатність - оплата статевим партнером проституйованої особи такого роду послуг на підставі попередньої домовленості; різні особи - два або більше одночасних статевих партнери; неодноразовість - виконання дій, що складають сутність проституювання, більше одного разу.

Суб'єктом цього правопорушення може бути будь-яка особа як жіночої, так і чоловічої статі, що досягла на момент його скоєння шістнадцятирічного віку.