Розділ 3. Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки щодо застосування заходів дисциплінарної відповідальності

3.1. Поняття та зміст дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ

Міліція громадської безпеки як складова частина системи МВС України функціонує в умовах реалій соціально-економічного та політичного становища в державі. Тобто діяльність міліції як правоохоронного органу є невід'ємною складовою життя суспільства. В силу специфіки покладених на неї завдань міліція сприймалась як репресивний інструмент держави, але нова (людиноцентристська) ідеологія адміністративного права та триваюча в Україні адміністративна реформа зорієнтовані на удосконалення роботи органів публічної адміністрації і міліції зокрема. Отже, формування позитивного іміджу працівника міліції, реорганізація зазначеного виду державної служби відповідно до передових міжнародних стандартів, зміна ключових положень від "діяльності для держави" до "діяльності для людини" є нагальним завданням сьогодення. Відповідні позитивні зміни мають подвійне змістовне навантаження: а) удосконалення захисту та забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб в Україні; б) укріплення міжнародних позицій України як правової демократичної соціальної держави.

На жаль, різні соціальні негаразди здатні впливати на якісні показники у діяльності органів внутрішніх справ, зокрема на рівень дисциплінованості працівників органів та підрозділів системи МВС України. Особливої уваги тут заслуговують служби, які безпосередньо працюють із населенням, формуючи у останнього думку щодо діяльності органів внутрішніх справ у цілому. Необхідно відмітити, що міліція громадської безпеки перебуває у "авангарді" роботи з населенням і рівень законності і дисциплінованості відповідних працівників відіграє значну роль для належного функціонування МВС України.

Слід зазначити, що на рівень законності та дисципліни працівників органів внутрішніх справ впливає також своєчасне і правильно здійснене провадження у справах про дисциплінарні проступки, яке повинно закінчуватись відповідним рішенням уповноваженої посадової особи щодо вчиненого працівником проступку.

В органах внутрішніх справ постійно триває робота над зміцненням законності і дисципліни, запобіганням правопорушень та надзвичайних подій серед особового складу. Так, вживаються заходи щодо виявлення та очищення органів внутрішніх справ від працівників, які порушили закон, зловживали владою або службовим становищем, допустили негідну поведінку та вчинки, скомпрометували себе в очах громадськості. Про важливість покращення рівня дисципліни і законності в органах внутрішніх справ свідчить велика кількість відомчих нормативних актів, листів, методичних рекомендацій, спрямованих на реалізацію тих чи інших заходів з удосконалення протидії і недопущення порушень серед працівників міліції Проте кількість злочинів та інших правопорушень, що вчиняються особами рядового і начальницького складу, залишається достатньо великою.

Так, аналіз динаміки показників притягнення працівників органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності за період з 2006 р. по теперішній час показує їх стійке зростання. Наприклад, у 2009 р. до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 48 939 працівників МВС України (за 2008 р. - 45 452), тобто на 3 487 працівників більше, у 2010 р. - 50 843 (на 1 904 працівника більше), за 7 місяців 2011 р. - 36 095 (за аналогічний період 2010 р. - 32 482), тобто на 3 613 працівників більше. Така тенденція свідчить, принаймні, про дві обставини. З одного боку, має місце посилення заходів контролю за дотриманням дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України, а з другого - виникає проблема забезпечення законності у процесі притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи статистичні дані звіту з дисциплінарної практики за їх кількісними показниками порівняно з попередніми роками, вбачається тенденція зростання чисельності працівників міліції, які притягуються до дисциплінарної відповідальності. Ці обставини спонукають звернути увагу на відповідність регламентованого нормами права порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто дисциплінарного провадження.

У загальному вигляді дисциплінарне провадження врегульовано Кодексом законів про працю, статутами про дисципліну, постановами і наказами про порядок проведення службових розслідувань, що діють у різних галузях управління, на підприємствах, установах, тобто нормами трудового права, які, однак, реалізуються за правилами і методами адміністративного процесу компетентними посадовими особами (як правило, керівниками та прямими начальниками). Процесуальні підстави для адміністративного провадження у справах про дисциплінарні проступки - це доповідні записки, рапорти, подання табельників тощо.

Згідно з чинним законодавством дисциплінарна відповідальність державних службовців, до яких належать і працівники органів внутрішніх справ, настає за: невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; перевищення своїх повноважень; порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби; вчинок, який порочить особу як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність та затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Перед детальним розглядом поняття і змісту дисциплінарного провадження закцентуємо увагу на важливих для нас відомчих правових актах.

Відмітимо, що наказом МВС України № 18 від 17 січня 1996 р. затверджено Кодекс честі працівника органу внутрішніх справ України де під честю працівника ОВС України розуміється добровільний обов'язок служіння Закону, виконання вимог Присяги, додержання високоморальних норм поведінки тощо. Етичний кодекс працівників ОВС України, схвалений колегією МВС України 5 жовтня 2000 р.: Постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28 грудня 1991 р. затверджено текст Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Насамкінець, наказом МВС України від 22 лютого 2012 р. затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Зазначимо, що адміністрація може застосовувати до порушників трудової дисципліни лише ті стягнення, які передбачено нормативним актом, що регулює дисциплінарну відповідальність. Чинне законодавство (наприклад, ст. 147 Кодексу законів про працю України) передбачає лише два види стягнень, що застосовуються адміністрацією за порушення трудової дисципліни. Це догана та звільнення працівника. Не передбачені законом стягнення застосовувати не можна. Але статутами про дисципліну для окремих категорій працівників, наприклад, військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, інших державних службовців, можуть передбачатися й інші дисциплінарні стягнення.

Так, дисциплінарну відповідальність особи рядового та начальницького складу служб, органів та підрозділів МВС України несуть відповідно до норм Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 р. № 3460 VI' (далі - Дисциплінарний статут). Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу можуть накладатися такі стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

На осіб рядового і начальницького складу, нагороджених нагрудним знаком органів внутрішніх справ, може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення цього знака.

Загалом обов'язки і права працівників органів внутрішніх справ дуже різноманітні, закріплюються рядом нормативних актів, які встановлюють також вимоги щодо службової дисципліни та засоби її забезпечення. При цьому варто відмітити, що дисциплінарні вимоги в органах внутрішніх справ включають не тільки приписи щодо службової, професійної діяльності працівників, а й щодо особистих якостей, тобто моральні правила поведінки як на службі, так і поза нею. Це правило чітко простежується в нормах Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, які в основному і регулюють питання державної служби в цих органах та службової дисципліни в них. У зв'язку з цим вчинення працівником органів внутрішніх справ адміністративного правопорушення також слід розглядати як порушення службової дисципліни.

У Дисциплінарному статуті до основних обов'язків працівника віднесено, зокрема, додержання чинного законодавства, вимога з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанні громадського порядку (ст. 7). Зрозуміло, щодо цього належить також утримання від вчинення адміністративних правопорушень (проступків).

За характером санкцій та мірою матеріальних наслідків для правопорушників дисциплінарні стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, можна поділити на:

- заходи дисциплінарного впливу, які не змінюють правового стану порушника дисципліни і не пов'язані безпосередньо з негативними для нього матеріальними наслідками, це так звані "моральні стягнення" (зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, позбавлення нагрудного знака);