Розділ 5. Особливості діяльності міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

- брати і сестри;

- фактичні вихователі і вихованці.

Суб'єктивна сторона цього правопорушення полягає у навмисних діях фізичного, психічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо).

Необхідно звернути увагу на необхідність відмежування насильницьких дій у сім'ї від аналогічних дій, які кваліфікуються як злочини і відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

3. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законам місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді (cm. 178 КУпАП)

Стаття 178 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п'яному вигляді.

Диспозиція ст. 178 КУпАП визначає, що до цих діянь належать: "розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль".

Суспільна шкідливість цього правопорушення полягає, перш за все. у його значній поширеності. Наприклад, за даними ДАСМ УМВС України в Дніпропетровській області (аналіз здійснено за період 2008-2010 pp.) до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП щорічно притягається близько 36,8 тис. громадян, що дорівнює 36 % від загальної кількості адміністративних правопорушень. Законодавець також не лишив поза увагою суспільну небезпечність цих діянь, адже до кваліфікаційних ознак віднесено їх подвійну повторність та послідовне підвищення рівня санкцій від попередження до адміністративного арешту.

Диспозиція цієї норми права містить об'єктивну сторону, що складається з двох самостійних, хоча й дещо взаємопов'язаних діянь, -"розпивання спиртних напоїв у громадських місцях" та "поява в громадських місцях у п'яному вигляді". Розглянемо їх по черзі.

Об'єктивна сторона діяння "розпивання спиртних напоїв у громадських місцях" полягає виключно в активних діях щодо вживання спиртних напоїв, які (дії) негативно впливають на загальний стан, насамперед, громадської моралі: утворення ненормальної обстановки для відпочинку громадян, надання негативного прикладу щодо виховання підлітків та молоді, публічне нехтування інтересами інших членів суспільства.

На думку Д. М. Бахраха, протиправним є розпивання будь-яких спиртних напоїв-горілки, коньяку, вин, самогону чи інших алкогольних напоїв домашнього виготовлення. Що ж стосується розпивання у громадських місцях одеколонів, лосьйонів, політури та інших одурманюючих рідин на спиртовій основі, то такі дії також слід розцінювати як проступок.

У 2010 р. законодавець значно розширив коло напоїв, вживання яких в громадських місцях тягне відповідальність за ст. 178 КУпАП, прийнявши Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв". Так, до такого переліку спиртних напоїв було включено: слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстра-активних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю; пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Свого часу Є. В. Додіним та В. К. Шкарупою була висловлена слушна думка з приводу того, що адміністративне законодавство не знає таких стадій розвитку правопорушення, як підготовка та замах, але стосовно саме розпивання спиртних напоїв, відповідальність за ці дії доцільно було б увести. Тобто адміністративна відповідальність настає й тоді, коли вчинені певні дії, спрямовані на розпивання алкогольних напоїв, -і не обов'язково, щоб сам процес був певним чином закінчений. На думку П. А. Дубовця, достатньо "здійснення замаху на правопорушення, наприклад, спиртне налите у стакани".

З розпиванням спиртних напоїв у громадських місцях тісно пов'язана і поява у громадських місцях у п'яному вигляді. Сам факт перебування конкретної особи у будь-якому громадському місці у п'яному вигляді означає, що порушник моральних надбань суспільства принижує свою людську гідність, зневажає громадську мораль. Як, наприклад, зазначає Д. М. Бахрах, "діяння п'яного кваліфікуються як адміністративний проступок, якщо він перебуває у громадському місці у непристойному стані, викликаючи бридливість та почуття огиди в оточуючих", що, на наш погляд, є зайвим доказом того, що об'єктом правопорушення є моральність. З другого боку, він же і небезпідставно вважає, що "не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п'яному вигляді у громадському місці, якщо у поведінці громадянина більш нічого недостойного немає". Коментуючи цю думку, зазначимо, що внесення 21 січня 2010 р. змін до ст. 178 КУпАП у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв" визначило склад правопорушення ст. 178 КУпАП як формальний, тобто для притягнення до адміністративної відповідальності достатньо появи в громадських місцях у п'яному вигляді. Протиправні наслідки у вигляді "ображання людської гідності та громадської моралі", сьогодні не є обов'язковими для настання відповідальності. Однак, на нашу думку, при кваліфікації такого діяння слід все ж враховувати поведінку особи, що знаходиться в "п'яному стані", адже очевидним є те, що зміст такого стану і проявляється в тому, що особа під впливом вживання спиртних напоїв, з'являючись у громадському місці, своєю ганебною поведінкою, діями та зовнішнім виглядом ображає людську гідність і громадську мораль.

При цьому не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову (це можуть бути і пиво, і слабоалкогольні напої на шталт "джин-тоніку", та інші).

Суб'єктом складу такого правопорушення, як розпивання спиртних напоїв у громадських місцях та поява у п'яному вигляді у громадських місцях, може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона дій, що охоплюються диспозицією ст.178 КУпАП, характеризується як умисністю, так і необережністю. Як і при аналізі об'єктивної сторони, розглянемо елементи цієї складової проступку по черзі (окремо "розпивання спиртних напоїв" та "появу у п'яному вигляді").

Із суб'єктивної сторони розпивання спиртних напоїв у громадських місцях може бути здійснено як умисно, так і необережно. Причому, свідомістю суб'єкта правопорушення повинні охоплюватися не тільки характер дій, але й обстановка, у якій він діє. Закон передбачає його прямий обов'язок до особливої обачливості, насамперед, до з'ясування питання щодо можливості розпивати спиртні напої у даному місці. Зрозуміло, що найбільш поширеною формою вини під час розпивання спиртних напоїв у громадських місцях є умисна вина, за якої особа розуміє аморальний характер свого проступку, критично оцінює його, але свідомо припускає можливість настання негативних наслідків. Мотиваційні моменти суб'єктивної сторони складу неправомірного розпивання спиртних напоїв не впливають на кваліфікацію конкретних дій і, як наслідок, на міру адміністративного стягнення.

Із суб'єктивної сторони, поява у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність та громадську мораль, може бути пов'язана як з умисною, так і з необережною виною. Для притягнення до адміністративної відповідальності форма вини не має суттєвого значення. І за умов умисної, і за умов необережної вини порушник має достатньо чітке уявлення про антигромадський, аморальний характер своєї поведінки, про негативну оцінку її громадськістю, наслідки, що можуть виникнути у зв'язку із скоєним. Для правильної кваліфікації конкретного правопорушення не мають суттєвого значення і такі елементи суб'єктивної сторони складу проступку, як мета та мотив. Як правило, поява у громадських місцях у п'яному вигляді буває настільки безцільною, наскільки ж і безмотивною, адже правопорушник звичайно не прагне бути об'єктом прискіпливого інтересу з боку громадськості.

Розпивання спиртних напоїв та, особливо, поява у п'яному вигляді у громадських місцях е адміністративним правопорушенням із формальним складом, де сам факт розпивання чи появи у п'яному вигляді у громадському місці вже є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.