Розділ 5. Особливості діяльності міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

9) оскарження, опротестування постанови;

10) перевірка законності постанови;

11) винесення рішення;

12) реалізація рішення.

IV. Виконання постанови:

13) направлення постанови до виконання;

14) фактичне виконання;

15) закінчення виконання (справи). Розглянемо названі стадії детальніше.

1. Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування - це початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті. У межах цієї стадії установлюється факт протиправної поведінки, особа правопорушника, інші фактичні обставини у справі, збираються й аналізуються докази, дається первісна правова оцінка скоєному, тобто здійснюється певне адміністративне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням результатів такого розслідування з метою підготовки справи для розгляду по суті. Закінчується ця стадія в більшості випадків передачею матеріалів справи для розгляду за підвідомчістю.

Підставою для порушення справи, як і підставою для настання адміністративної відповідальності, є скоєння особою (як фізичною, так і юридичною) адміністративного правопорушення. Спеціальної процесуальної дії, як і спеціального процесуального документа про порушення справи про адміністративне правопорушення чинним законодавством, на даний час не передбачено. У правозастосовній практиці, як правило, таким є факт складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у разі, коли відповідно до чинного законодавства штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (ст. 258 КУпАП), але за умови, якщо порушник не оскаржує стягнення, накладеного на нього за вчинене правопорушення.

Протокол про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, відповідно до ст. 255 КУпАП, складають уповноважені посадові особи ОВС.

Особи молодшого начальницького складу в більшості випадків такі протоколи не складають, а лише доповідають про виявлені події рапортами.

На жаль, у законодавстві чіткого визначення переліку посадових осіб ОВС, які наділені правом складання протоколу про адміністративне правопорушення, не визначено. Тому особам рядового та начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки при виявлені правопорушення слід діяти таким чином:

1) складати протокол про адміністративне правопорушення-якщо повноваження особи щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення визначені в її посадовій інструкції, яка видається на підставі та на виконання нормативно-правових актів;

2) факт вчинення правопорушення засвідчити відповідним рапортом, у якому подати всі ті вимоги, що визначаються в протоколі - якщо особа не наділена правом його складення. В такому разі рапорт передається до посадової особи, уповноваженої на здійснення розслідування справи, через чергову частину міськрайліноргану після його реєстрації в Журналі реєстрацій повідомлень про злочини та події.

Протокол є єдиною формалізованою підставою для подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, наскільки грамотно він складений, залежить правильність розгляду справи по суті та обгрунтованість застосування стягнення. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах внутрішніх справ здійснюється згідно з Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України № 950 від 4 жовтня 2013 р. У протоколі повинні міститися всі відомості, необхідні для правильного вирішення справи. У ст. 256 КУпАП та зазначеній вище Інструкції наводиться приблизний перелік таких відомостей і правила їх внесення в протокол. Згідно з Інструкцією усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, українською мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він був складений. Перелік цих відомостей можна поділити на 3 групи: обставини, які характеризують адміністративне правопорушення; відомості, які характеризують особу правопорушника; відомості, що стосуються форми протоколу.

Працівник міліції громадської безпеки повинен роз'яснити передбачені ст. 268 КУпАП права та обов'язки особи, яка притягається до відповідальності, про що обов'язково робиться відмітка в протоколі. Крім того, особі повідомляється про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Особа, яка вчинила правопорушення, має право ознайомитися із змістом протоколу, внести в нього власноручно пояснення, підписати його або відмовитися від підписання та викласти мотиви відмови, подати пояснення, які додаються до протоколу або зауваження до його змісту. Відмова правопорушника підписати протокол не зупиняє провадження у справі, але вона повинна бути спеціально зафіксована дільничним інспектором. При вчиненні проступку групою осіб протокол складається на кожного порушника окремо.

Вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та безпеку, може бути підставою для застосування працівником міліції не тільки адміністративних стягнень, а и інших заходів адміністративного примусу, передбачених Законом України "Про міліцію", зокрема, заходів припинення (вимоги припинити правопорушення, припинення функціонування тих чи інших об'єктів, застосування спеціальних засобів тощо).

Особливу їх групу становлять заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. їх характерними рисами те, що вони застосовуються з мстою припинення адміністративних проступків, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи, виконання постанов у справах про адміністративні проступки. По-друге, заходи процесуального забезпечення застосовуються тільки в рамках провадження, що ведеться у зв'язку з правопорушенням, тобто лише з моменту порушення справи і до її припинення і лише до особи, яка вчинила правопорушення. По-третє, крім вчинення правопорушення, є додаткові підстави застосування цих заходів - неможливість припинення правопорушення іншими засобами, виконання інших процесуальних дій (складення протоколу, встановлення особи тощо), можливе вчинення особою нових проступків. По-четверте, цс несамостійні, допоміжні заходи впливу, вони не вважаються санкціями, не тягнуть додаткових обмежень дня порушника. По-п'яте, встановлено процесуальний порядок їх застосування.