Розділ 5. Особливості діяльності міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

До тимчасових громадських місць належать такі місця, де спілкування людей має разовий чи епізодичний характер. Такі місця перестають бути громадськими, якщо там відсутні люди, їх окремі групи або колективи. До них можна віднести місця проведення спортивних заходів (поза спортивними спорудами), масового виїзду на відпочинок, масових гулянь, місця поза парками та скверами) тощо. Для громадських місць властиві такі ознаки, як доступність для населення, можливість користуватися належними громадянам правами з гарантіями безпеки їх життя, здоров'я, майна, честі та гідності.

Деякими особливостями характеризується об'єктивна сторона такого адміністративного проступку цієї групи, як порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки. Воно може скоюватися як шляхом протиправних дій, так і шляхом бездіяльності, тобто шляхом невиконання тих чи інших обов'язкових правил чи приписів. Причому такі дії чи бездіяльність можуть бути як одноразовими, так І тривалими. Це важливо враховувати під час визначення строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).

Для цього правопорушення інколи суттєве значення мають і такі ознаки об'єктивної сторони, як характер та розмір заподіяної шкоди. Якщо він значний, то таке правопорушення може вже кваліфікуватись як злочин. Інколи це стосується і місця скоєння протиправної дії: наприклад, паління у вибухобезпечному цеху чи в іншому схожому виробничому місці може каратись кримінальними заходами.

Більшість адміністративних правопорушень цієї групи з урахуванням особливостей об'єктивної сторони є формальними.

Суб'єктами адміністративних правопорушень, які посягають на громадський порядок, є фізичні осудні особи, які на момент учинення правопорушення досягли 16-річного віку. Такими особами можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни та особи без громадянства, за винятком осіб, що згідно з чинним законодавством користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, питання про відповідальність яких вирішується дипломатичним шляхом.

До осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили порушення громадського порядку, в основному застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 241 КУпАП України. За дрібне хуліганство та стрільбу з вогнестрільної зброї в населених пунктах вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Але і в цих випадках з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до них можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 241 КУпАП.

Серед суб'єктів адміністративних правопорушень, які посягають на громадський порядок, не виділяють посадових осіб - вони несуть у цих випадках відповідальність на загальних підставах.

Дещо іншими властивостями наділені суб'єкти правопорушення, передбаченого ст. 175 КУпАП (порушення правил пожежної безпеки). Суб'єктами цього правопорушення передусім можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, у тому числі підприємства, організації, установи (незалежно від форм власності). Крім того, серед суб'єктів цього правопорушення виділяють службових осіб, які, як правило, несуть підвищену адміністративну відповідальність.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, за вчинення адміністративних правопорушень цієї групи несуть дисциплінарну відповідальність.

Суб'єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, характеризується, як правило, умисною виною, хоча в окремих випадках не виключена і необережна форма вини (особливо це стосується порушення правил пожежної безпеки).

5.2. Характеристика окремих правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

1. "Дрібне хуліганство" (ст.173 КУпАП України)

Дрібне хуліганство за диспозицією ст. 173 КУпАП трактується як: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Слід зазначити, що цей адміністративний проступок, на думку переважної більшості вчених, є одним із найнебезпечніших адміністративних правопорушень. По-перше, дрібне хуліганство найбільш живуче та поширене у соціальному середовищі. По-друге, у кримінологічній теорії дрібне хуліганство розглядається як "початкова школа" злочинності, особливо насильницької. По-третє, дрібне хуліганство - це засіб виявлення особою своєї явної неповаги до оточуючих та суспільства в цілому.

Щодо об'єктивної сторони складу дрібного хуліганства, то можна зазначити, що хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності. Диспозицією ст. 173 КУпАП обумовлено, що до діянь, які кваліфікуються як дрібне хуліганство, належать:

а) нецензурна лайка в громадських місцях;

б) образливе чіпляння до громадян;

в) інші подібні дії.

Найбільш поширеною формою дрібного хуліганства, безумовно, є нецензурна лайка у громадських місцях. Як вважає Д. М. Бахрах, нецензурна лайка - "це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності".

Однак на практиці за нецензурну лайку, якщо вона не пов'язана із скандалом або дебошем, винні притягуються до відповідальності порівняно рідко. Відповідно до цього у правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.