Розділ 5. Особливості діяльності міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

5.1. Загальна характеристика та види адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

Формування правової держави, зміцнення законності і правопорядку вимагають удосконалення та підвищення ефективності роботи всіх органів державної влади, основною функцією яких є боротьба зі злочинністю та іншими правопорушеннями. Побудова правової української держави на сучасному етапі потребує удосконалення всіх суспільних відносин і, в першу чергу, відносин, що становлять зміст громадського порядку.

Опис усіх правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, розміщений у гл. 14 Особливої частини КУпАП.

Видами правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, є:

1) правопорушення, що посягають на громадський порядок і спокій громадян (статті 173, 173і, 178,181, 181і, 182 КУпАП);

2) правопорушення, що посягають на громадську безпеку (ст. 175 КУпАП);

3) правопорушення, пов'язані з порушенням антиалкогольного законодавства, або норм, пов'язаних з ним (статті 176, 177,179);

4) правопорушення, пов'язані з негативним впливом на неповнолітніх або невиконанням обов'язків щодо них (статті 180,184);

5) правопорушення, пов'язані з учиненням насильства в сім'ї (ст.1732 КУпАП).

Родовим об'єктом цих правопорушень виступає в основному громадський порядок, а також громадська безпека.

Різноманітність поглядів та думок учених-теоретиків зумовлює необхідність розгляду поняття громадського порядку як у широкому, так і вузькому розумінні.

Традиційно під порядком розуміють "правильний устрій, дотримання чіткості наступного ходу справ, визначеність розташування речей".

Зміст громадського порядку в широкому розумінні охоплює всю сукупність відносин, які складаються в суспільстві. Ці відносини представлені не тільки правовими, моральними, ідеологічними, але й базисними - виробничими, економічними.

Громадський порядок у широкому розумінні визначається як сукупність суспільних відносин, які складаються в державі в певну історичну добу.

Найбільш повне визначення поняття громадського порядку в широкому розумінні пропонують М. І. Єропкін і Л. Л. Попов. Автори розглядають громадський порядок як злагоджену структурну систему правових суспільних відносин, що виникають у громадських місцях і поза ними.

Водночас у законодавстві та юридичній літературі визначення поняття громадського порядку розглядають також і у вузькому розумінні. Останнє охоплює не всю систему врегульованих соціальними нормами суспільних відносин, а лише їх частину (підсистему), яка складається в певній сфері суспільного життя.

Власне визначення громадського порядку було запропоноване М. І. Єропкіним та А. П. Клюшніченком. Вони зазначали, що громадський порядок - це сукупність відносин, що забезпечують недоторканність громадян, захист їх прав, необхідні умови для спілкування людей, їх праці, відпочинку, для повсякденної діяльності державних та громадських організацій.

Питанням визначення поняття громадського порядку особливу увагу приділяв дослідник проблем адміністративної відповідальності у сфері громадського порядку Л. В. Коваль. Під громадським порядком він розуміє систему суспільних відносин, що регулюються нормами права і моралі, яка в інтересах народу сприяє створенню нормальних умов для виробництва, культурного відпочинку та спілкування людей, для функціонування органів державної влади, а також забезпечує недоторканність громадян і спокій у громадських місцях. Як наслідок, система суспільних відносин, які є змістом громадського порядку, охоплює різні групи вольових зв'язків. Такими, по-перше, виступають зв'язки, спрямовані на створення нормальних виробничих відносин, культурного відпочинку, побуту і спілкування людей; по-друге, зв'язки, що сприяють нормальному функціонуванню органів державної влади; по-третє, зв'язки, що забезпечують недоторканність громадян і спокій у громадських місцях.

Д. Н. Бахрах вважає, що поняття "громадський порядок" у вузькому розумінні можна визначити як систему суспільних відносин, які полягають головним чином у процесі спілкування, не пов'язаного з доцільною колективною діяльністю, на основі дотримання норм права, які забезпечують підтримання громадського спокою, нормальні умови праці і відпочинку громадян, функціонування державних і громадських організацій, повагу честі, людської гідності і вимог моралі.