Розділ 4. Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення

4.1. Поняття, завдання та принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення

Провадження у справах про адміністративні правопорушення можна визначити як правовий інститут або як вид адміністративно-процесуальної діяльності. Правовий інститут-це сукупність адміністративно-правових норм, що визначають порядок здійснення дій учасниками адміністративно-юрисдикційного процесу при розгляді конкретних справ, які виникли у зв'язку з учиненням адміністративного порушення, а адміністративно-процесуальна діяльність - це врегульований адміністративно-правовими нормами порядок здійснення дій учасниками адміністративно-юрисдикційних повноважень у зв'язку з реалізацією завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративно-процесуальну діяльність, що здійснюється У межах розгляду конкретної адміністративної справи про адміністративні правопорушення, прийнято називати провадженням у справах про адміністративні правопорушення.

В адміністративно-правовій літературі єдине розуміння сутності зазначеного провадження ще й досі відсутнє. Зокрема, В. К. Колпаков спочатку визначає провадження у справах про адміністративні правопорушення як правовий інститут, у межах якого регулюються процесуальні адміністративно-деліктні відносини і забезпечується вирішення адміністративних справ, а також попередження адміністративних правопорушень, а потім розглядає його як різновид виконавчо-розпорядчої діяльності. Як систему адміністративно-процесуальних норм, що регулюють порядок, форми і методи діяльності відповідних державних органів, їх посадових осіб і представників громадськості щодо порушення і розгляду справ про адміністративні проступки, застосування до винних справедливих заходів адміністративної відповідальності та їх виконання, розглядає також провадження в справах про адміністративні правопорушення І. О. Ґалаґан.

Більшість же авторів (О. М. Бандурка/Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, А. С. Васильєв, Л. В. Коваль, М. М. Тищенко та ін.) визначають це провадження через поняття адміністративно-процесуальної діяльності, тобто як низку послідовних дій уповноважених органів (посадових осіб), а в деяких випадках - й інших суб'єктів, які згідно з нормами адміністративного законодавства здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. Вважаємо, що в наведених твердженнях немає суперечностей, і слід погодитися з М. Я. Маслєнніковим, на думку якого будь-яке провадження в юридичному процесі, у тому числі і в адміністративно-юрисдикційному, потрібно розглядати у двох аспектах - як процесуально-правовий інститут і як структурну частину відповідного виду процесу. Найбільш повне та точне визначення поняття провадження у справах про адміністративні правопорушення, на нашу думку, було визначено С. Т. Гончаруком. Під провадженням у справах про адміністративні правопорушення розуміється визначений законом порядок здійснення певних процесуальних дій, пов'язаних з розглядом і вирішенням справ про адміністративні правопорушення, винесення по них законних об'єктивних постанов та їх виконання.

В юридичній літературі виділяється значна кількість адміністративних проваджень, у тому числі як самостійне - провадження у справах про адміністративні правопорушення, що отримало назву - адміністративно-юрисдикційне. Пропонувались різні критерії для класифікації адміністративно-юрисдикційних проваджень. Деякі з них: категорії справ про адміністративні правопорушення; суб'єкти адміністративної відповідальності; види санкцій. Висловлювалась думка про необхідність виділення таких адміністративно-юрисдикційних проваджень:

1) в першій інстанції;

2) пришвидшене;

3) у другій інстанції.

В іншому підході вказувались два основних види адміністративно-юрисдикційного провадження:

1) в першій інстанції;

2) у другій інстанції.

П. А. Пєтухов відмічає різновиди адміністративно-юрисдикційного провадження в першій інстанції: звичайне і спрощене (пришвидшене). Причому під пришвидшеним провадженням слід розуміти розгляд, протягом доби, справ про порушення, за які застосовують адміністративний арешт, що потребує встановлення цілої низки процесуальних гарантій забезпечення прав громадянина, якого притягують до відповідальності.

Якімов О. Ю. виділяє ще й одноособове та колегіальне провадження, а також особливе (у другій інстанції при перегляді постанов суддів і начальників ОВС за деякими складами адміністративних правопорушень). Т. О. Коломоєць виділяє такі види адміністративно-деліктного провадження: адміністративне, що здійснюється суб'єктами владних повноважень; судове, що здійснюється судами загальної юрисдикції та таке, що здійснюється громадськими організаціями.

Узагальнюючи викладене, вважаємо доцільним виділити такі види адміністративно-юрисдикційних проваджень:

1) у першій інстанції - звичайне, спрощене;

2) у другій інстанції - звичайне, особливе.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення - це основана на законі діяльність органів та посадових осіб, уповноважених розглядати відповідні справи, яка здійснюється в особливому адміністративно-процесуальному порядку з метою об'єктивного розв'язання справи у повній відповідності до закону.

Основні положення провадження у справах про адміністративні правопорушення містяться в Кодексі України про адміністративні правопорушення - розділи 4 і 5. У них сформульовані завдання та принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення, підстави та порядок його здійснення, перелік основних доказів, закріплені права і обов'язки осіб, які беруть участь у такому провадженні, а також визначено порядок оскарження чи опротестування та порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.