Розділ 2. Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення звернень громадян

Звернення громадян, іноземців та осіб без громадянства виступають не тільки засобом захисту прав і законних інтересів особистості, підприємств, установ і організацій, а й джерелом отримання інформації про наявність фактів порушення законності; про осіб, які готуються вчинити злочини або схильні до вчинення правопорушень; іншої інформації, використовуючи яку працівники міліції громадської безпеки планують організацію своєї роботи.

Як уже зазначалось вище, основним нормативно-правовим актом, який регламентує порядок розгляду звернень громадян, є Закон України "Про звернення громадян", яким визначається, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб, відповідно до їх функціональних обов'язків, із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх професійної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

З метою забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення центральні та місцеві органи виконавчої влади, міністерства та відомства постійно працюють над удосконаленням форм та методів роботи із зверненнями громадян. Так, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування здійснюють докорінну перебудову роботи відповідних органів із зверненнями громадян, забезпечивши кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного вирішення порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, реального поновлення порушених конституційних прав та запобігання в подальшому таким порушенням, повною мірою реалізуючи при цьому визначені законодавством повноваження; надання у встановлені законом строки письмових відповідей авторам звернень за наслідками їх розгляду.

З метою забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення, покращення, удосконалення організації їх особистого прийому в центральному апараті МВС України, підпорядкованих йому органах внутрішніх справ України, а також у вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління було прийнято наказ від 26 жовтня 2004 р. № 1177 "Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України", в якому деталізовано висвітлено порядок роботи зі зверненнями громадян в органах внутрішніх справ, а якщо у зверненні, що надійшло до органу внутрішніх справ, поряд з питаннями, які порушує громадянин, міститься інформація про злочини, що вчинені або готуються, воно підлягає обов'язковій реєстрації у черговій частині органу внутрішніх справ та розгляду відповідно до вимог наказу МВС України від 19 листопада 2012 р. № 1050 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії". Про результати розгляду таких звернень виконавці інформують підрозділ документального забезпечення органу внутрішніх справ.

З метою систематизації, аналізу та узагальнення звернень громадян законодавець чітко визначив форми звернень громадян, до яких належать:

пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Принагідно зазначимо, що в законодавстві України звернення громадян класифікуються за такими критеріями:

- залежно від кількісного складу суб'єктів звернень (ст. 40 Конституції);

- залежно від форми звернення (ст. 40 Конституції і ст. З Закону України "Про звернення громадян");

- залежно від змісту звернення (ст. З Закону України "Про звернення громадян").

За кількісним складом суб'єктів звернення поділяють на: а) індивідуальні та б) колективні.

На думку X. Ярмакі та А. Аносенкова, особливу увагу треба звернути на скарги громадян щодо дій або бездіяльності працівників органів внутрішніх справ, які можуть бути оскаржені, належать дії у сфері управлінської діяльності, унаслідок яких:

1) порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

2) створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

3) незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Ще у 1924 р. професор М Д. Загряцков визначив адміністративну скаргу як відкрите звернення зацікавленої особи до ієрархічно вищих органів адміністративної влади з метою зміни або знешкодження невірного адміністративного розпорядження або упущення з мотивів його недостатньої фактичної або юридичної обґрунтованості.

Російський фахівець Д. М. Бахрах вважає, що адміністративна скарга - це звернення одного чи декількох громадян, юридичних осіб і інших організацій, державних і недержавних органів до компетентного суб'єкта з приводу дійсного чи уявного порушення їхніх прав, свобод чи законних інтересів, викликаного фактично або юридично необґрунтованими діями (бездіяльністю), рішенням державних чи недержавних органів, організацій, посадових осіб, інших громадян з вимогою відновлення порушених прав чи припинення їх порушення.

Для з'ясування юридичних властивостей і процедур розгляду та прийняття рішення по скарзі їх варто поділити на два типи: а) адміністративні, тобто ті, що розглядаються в позасудовому (адміністративному) порядку; б) судові, що розглядаються судами в процесі здійснення правосуддя.