Розділ «ТЕМА 13. Бюджетне, податкове і митне законодавства»

За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається.

Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення (див. ст. 463 МК України).

Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається МК України залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення (див. ст. 464 МК України). Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених МК України.

Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, і безоплатній передачі їх у власність держави (див. ст. 465 МК України). При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються МК України та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені МК України та іншими законами України.

Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

Якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

13.18. Правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Трансформація економіко-правового середовища та ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку та створенням відповідної нормативно-правової бази регулювання обліку в державі. З цією метою 28 жовтня 1998 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1706 було затверджено "Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" (далі - Програма), в якій було регламентовано напрями приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. На сьогодні в Україні затверджено 35 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку:

Також слід зазначити, що з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку в державному секторі з урахуванням вимог міжнародних стандартів була розроблена Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 р. № 34.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. із внесеними змінами визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (див. ст. 8 Закону).

Для забезпечення процесу виробництва інформації в бухгалтерському обліку застосовуються спеціальні прийоми і способи, такі як документування, інвентаризація, оцінка, калькулювання, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність.

Документування - це спосіб суцільного і безперервного спостереження за господарськими операціями. Порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги щодо складання документів регламентуються ст. 9 зазначеного вище Закону та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що регулює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Інвентаризація є способом спостереження, наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюються в момент їх звершення. Порядок і терміни проведення інвентаризації регламентуються ст. 10 даного Закону, Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419, та Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 із змінами.

Оцінка та калькулювання - це способи вартісного вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку, які переважно грунтуються на показниках фактичних витрат на їх створення чи придбання. Правовою основою регулювання вартісного вимірювання є Закон; положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 із внесеними змінами; національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2012 р. № 568.