Розділ «ТЕМА 9. Законодавство про працю»

Система органів державного нагляду за охороною праці визначена у ст. 260 КЗпП та ст. 38 Закону України "Про охорону праці", їхня діяльність регулюється Законами України: "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 року; "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 року; "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року; іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Громадський контроль за додержанням трудового законодавства (про охорону праці) здійснюють професійні спілки, їхні об'єднання в особі своїх виборних органів і представників, трудові колективи через обраних ними уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, комісії з питань охорони праці підприємства, громадські інспектори праці та пожежні громадські об'єднання. Повноваження професійних спілок та їхніх об'єднань щодо захисту трудових прав працівників визначені у КЗпП, Законі України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. 41 Закону України "Про охорону пращ". Трудові колективи через обраних ними уповноважених теж контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 160 КЗпП). Напрямки діяльності уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці визначені у ст. 42 Закону України "Про охорону пращ".

За порушення трудового законодавства передбачена юридична відповідальність роботодавця, посадових осіб, уповноважених здійснювати виконавчо-розпорядчу діяльність у сфері праці. Розрізняють юридичну відповідальність за трудовим правом (дисциплінарна та матеріальна) та юридичну відповідальність іншої галузевої належності (адміністративна, кримінальна та цивільно-правова).

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлена відповідальність: за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці (ст. 41 КУпАП); за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93 КУпАП).

Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення (ст. 188-6,230-1, КУпАП). КУпАП встановлено і право на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення (ст. 287) та порядок її оскарження.

За скоєння злочинів у сфері трудового законодавства та охорони праці Кримінальним кодексом України передбачені різні види покарань: штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виправні роботи, арешт, обмеження волі та позбавлення волі на певний строк. Кримінальна відповідальність осіб, винних у порушенні трудового законодавства, передбачена за: грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК); грубе порушення угоди про працю (ст. 173 ЮС); примушування до участі в страйку або перешкоджання участі в страйку (ст. 174 КК); невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ст. 175 КК) тощо.